Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор‘євої Л.І.,

суддів: Барсукової В.М., Данчука В.Г.,

Балюка М.І., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди,

У березні 2006 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що проживає у квартирі АДРЕСА_1. Поверхом вище – у квартирі НОМЕР_1 проживає відповідач ОСОБА_2

10 березня 2006 року було залито водою її квартиру. Причиною залиття став тріснутий шаровий кран холодного водопостачання у квартирі ОСОБА_2

Оскільки кран був встановлений неякісно працівниками комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів солідарно 5 523 грн. 60 коп. на відшкодування майнової шкоди, 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 2 204 грн. 54 коп. – суми індексу інфляції, 7 тис. грн. витрат на правову допомогу та витрати за проведення експертизи.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 8 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 та із комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва 5 523 грн. 60 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 2 204 грн. 54 коп. – суми індексу інфляції, 464 грн. 45 коп. витрат на правову допомогу та 497 грн. 04 коп. витрат за проведення експертизи. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення в частині задоволення позову до нього скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, стягуючи із ОСОБА_2 та із комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва 2 204 грн. 54 коп. індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, виходив із того, що з квітня 2007 року (коли було проведено судово-будівельну експертизу та визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення недоліків залиття квартири) та до січня 2009 року, коли були подані доповнення до позовної заяви (а.с. 212) розмір суми індексу інфляції становить 2 204 грн. 54 коп.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то норма ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором.

Ухвалюючи рішення про стягнення індексу інфляції, суд в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не обґрунтував чому до правовідносин, які є деліктними, необхідно застосовувати відповідальність за порушення грошового зобов’язання.

Апеляційний суд зазначеного до уваги не взяв та залишив рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення суми індексу інфляції підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 8 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2010 року в частині стягнення 2 204 грн. 54 коп. – суми індексу інфляції скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті – рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.