Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Луспеника Д.Д.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Світловодського районного споживчого товариства про визнання протоколу та рішення недійсними й скасування рішення зборів уповноважених пайовиків,

У березні 2009 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є членами, пайовиками і співвласниками майна Світловодського районного споживчого товариства, у квітні 2008 року вони дізналися про те, що голова правління споживчого товариства продав нерухоме майно, що належало членам товариства на праві колективної власності, на підставі протоколу позачергових зборів уповноважених пайовиків від 10 серпня 1999 року та рішення цих зборів про надання правлінню дозволу на продаж будівлі складу по АДРЕСА_1, проте такий протокол і зазначене в ньому як прийняте рішення є недійсними, оскільки фактично питання продажу нерухомого майна на цих зборах не вирішувалося, відповідно рішення з цього питання не приймалося, протокол зборів від 10 серпня 1999 року підроблений, крім того, право розпорядження власністю споживчого товариства належить до виключної компетенції загальних зборів членів товариства.

Позивачі просили визнати недійсними протокол та рішення позачергових зборів уповноважених пайовиків Світловодського районного споживчого товариства від 10 серпня 1999 року про надання дозволу правлінню товариства на продаж будівлі складу по АДРЕСА_1 та надання доручення правлінню в особі голови правління здійснити цей продаж і підписати договори купівлі-продажу й скасувати таке рішення позачергових зборів уповноважених пайовиків.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 2 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2010 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Світловодське районне споживче товариство просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність судових рішень, на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що сукупність доказів у справі свідчить про те, що на позачергових зборах уповноважених пайовиків Світловодського районного споживчого товариства, проведених 10 серпня 1999 року, питання про продаж нерухомого майна не вирішувалося, оскільки зазначене підтвердили свідки, відповідачем не надано оригіналу протоколу таких зборів у рукописному варіанті, а секретар зборів не підтвердила справжність свого підпису на друкованому варіанті протоколу, тому його достовірність викликає сумнів, крім того, вирішення питання про продаж нерухомого майна відповідно до Статуту Світловодського районного споживчого товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, а тому протокол позачергових зборів уповноважених пайовиків Світловодського районного споживчого товариства від 10 серпня 1999 року про надання дозволу правлінню товариства на продаж нерухомого майна є недійсним, а також слід визнати недійсним та скасувати й рішення цих зборів із такого питання.

Проте з такими висновками суду цілком погодитися не можна.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Згідно з абзацом 2 частини другої цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визнання рішення колегіального органу товариства недійсним означає, що таке рішення із дня його прийняття не створило юридичних наслідків.

Скасування рішення колегіального органу товариства полягає в позбавленні з підстав, передбачених законом, юридичної сили прийнятого цим органом рішення й відповідно така сила оскаржуваного рішення втрачається із дня набрання законної сили рішення компетентного органу про скасування.

З огляду на наведене, скасування рішення та визнання рішення недійсним є різними за правовою природою та юридичними наслідками способами захисту прав.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, належним чином не перевірив обставин, які стали підставою для звернення позивачів до суду з позовом, не визначився із передбаченим законом способом захисту їх прав і допустив у рішенні суперечність таких способів, оскільки одночасно визнав недійсним рішення позачергових зборів уповноважених пайовиків Світловодського районного споживчого товариства від 10 серпня 1999 року та скасував його, не маючи на це законних повноважень.

При цьому суд також визнав недійсним протокол позачергових зборів, хоча такий протокол є лише виконаним у певному форматі (зокрема, у письмовому рукописному чи друкованому вигляді) записом, який тільки фіксує наявність певних подій чи проведення деяких дій, і сам по собі протокол зборів не є тим правовим актом, законність чи дійсність якого може оспорюватися в судовому порядку.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Світловодського районного споживчого товариства задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду від 2 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 9 лютого 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.