6-3868св10 Про стягнення пені - 09.06.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УкоінвестБуд" (далі – ТОВ "УкоінвестБуд") про стягнення пені за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 жовтня 2004 року він уклав із ТОВ "УкоінвестБуд" договір № 328/и участі у фінансуванні будівництва двокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_1, профінансувавши будівництво квартири в повному обсязі в сумі 178 524 грн. Договором визначено строк введення об’єкта будівництва в експлуатацію – 1 квартал 2006 року.

Відповідач не виконав умови договору, на час звернення до суду будівництво будинку не завершено. Відповідно до п. 6.3 договору в разі прострочення здачі об’єкта в експлуатацію підприємство сплачує інвестору пеню в розмірі 0,1% від суми інвестиції за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За період з 10 березня 2008 року до 29 квітня 2008 року розмір пені становить 3 912 грн. 85 коп., а з 30 квітня 2008 року до 10 березня 2009 року – 38 150 грн. 33 коп. Позивач просив стягнути з відповідача 42 063 грн. 18 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2009 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Скориставшись передбаченим ст. ст. 307, 309 ЦПК України правом скасування рішення суду першої інстанції з підстав неповноти з’ясування обставин справи та ухвалення нового рішення, апеляційний суд не виконав вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України й дійшов передчасного висновку про те, що нарахування пені повинно здійснюватися з 3 липня 2006 року (часу, коли особа довідалася про порушення свого права), а не з 10 березня 2008 року, як нарахував районний суд, але у зв’язку з пропущенням строку позовної давності суд відмовив у задоволенні позову.

При цьому апеляційний суд залишив поза увагою, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік і її нарахування здійснюється за останній рік до подання позову й обмежується п. 4 ст. 3 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", відповідно до якої нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, і стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

За таких обставин, які свідчать про те, що апеляційним судом неправильно застосовано процесуальний закон і це призвело до неправильного вирішення справи, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.