Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Алуштинської міської ради та Алуштинської міської ради, третя особа – ОСОБА_7, про зобов’язання надати жиле приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2010 року,

У травні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Алуштинської міської ради та Алуштинської міської ради, третя особа – ОСОБА_7, про зобов’язання надати жиле приміщення. Позивач зазначав, що є власником квартири АДРЕСА_1. 3 серпня 2005 року в одній з квартир на шостому поверсі будинку стався вибух побутового газу, внаслідок чого було пошкоджено декілька квартир, в тому числі і його, позивача, квартиру. Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 8 вересня 2006 року № 649 секція будинку, де розташована належна йому квартира, визнана аварійною, у зв’язку з чим рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 30 березня 2007 року № 194 його на членів його сім’ї взято на квартирний облік. Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 14 квітня 2009 року № 220 належну йому квартиру визнано такою, що загрожує обвалом. Посилаючись на те, що виконавчий комітет Алуштинської міської ради відмовив йому у надані іншого благоустроєного жилого приміщення, позивач просив зобов’язати виконавчий комітет Алуштинської міської ради надати йому таке позачергово.

Рішенням Алуштинського міського суду від 28 липня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано виконавчий комітет Алуштинської міської ради надати ОСОБА_6 позачергово рівноцінне належному йому жиле приміщення.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що належна позивачу квартира загрожує обвалом, відтак, він підлягає виселенню з наданням іншого жилого приміщення.

Скасовуючи це рішення та ухвалюючи нове про відмову в позові апеляційний суд вказав, що у зв’язку з визнанням квартири позивача аварійною його та членів його сім’ї взято на квартирний облік, жилі приміщення надаються в порядку черговості, а сім’я позивача значиться в загальній черзі під № 1527, а в списку осіб на першочергове забезпечення жилим приміщенням під № 169.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 110 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. Громадянам, виселюваним з такого будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а вразі неможливості надання жилого приміщення цією організацією – виконавчим комітетом місцевої ради (ст. 112 ЖК України).

Судом установлено, що позивач є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в третій секції – 4-й та 5-й під’їзди багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1. 3 серпня 2005 року в квартирі АДРЕСА_2 на 6-му поверсі третьої секції будинку стався вибух побутового газу, в результаті чого було пошкоджено кілька квартир, в тому числі і квартиру позивача. Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 8 вересня 2006 року № 649 третю секцію будинку визнано аварійною, а рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 14 квітня 2009 року № 220 квартиру позивача визнано такою, що загрожує обвалом.

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд на зазначене вище положення закону уваги не звернув та не врахував, що загроза жилого приміщення в будинку державного жилого фонду обвалом є самостійною підставою позачергового надання благоустроєного жилого приміщення, та помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, що відповідно до ст. 339 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2010 року скасувати і залишити в силі рішення Алуштинського міського суду від 28 липня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.