Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 лютого 2006 року близько 11 години 30 хвилин у м. Куп’янську Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), у результаті якої загинула його дружина, ОСОБА_6. У скоєнні ДТП обвинувачувався ОСОБА_5. – водій автомобіля марки КАМАЗ-5320, номерний знак НОМЕР_1, від якого відчепився причеп і виїхав на зустрічну смугу, та здійснив наїзд на автомобілем марки ГАЗ-322132, номерний знак НОМЕР_2, який належить приватному підприємцю ОСОБА_4. та в якому знаходилася ОСОБА_6. Постановою Куп’янського міськрайонного суду від 13 червня 2007 року ОСОБА_5. звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України відповідно до ст. 1 п. "б" Закону України від 9 червня 2007 року "Про амністію".

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої вимоги й остаточно просив стягнути 4 302 грн. на відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам’ятника, 275 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, призначити щомісячні платежі на утримання дитини в сумі 302 грн. 50 коп. до досягнення нею повноліття, а в разі продовження навчання – до 24 травня 2025 року та стягнути одноразово 10 627 грн. 03 коп. на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, починаючи з 23 лютого 2006 року до 1 січня 2009 року, і 500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 23 липня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3., ОСОБА_4 4 302 грн. на відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам’ятника, 25 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 4 302 грн. на відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам’ятника, 80 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, з яких 30 тис. грн. на його користь і 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітній ОСОБА_2., а також 500 грн. витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, у частині відшкодування матеріальної й моральної шкоди та стягнення втраченого заробітку, посилаючись на порушення судом у цій частині норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповнота з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, посилаючись на ч. 2 ст. 1187 ЦК України, дійшов помилкового висновку, що обов’язок відшкодувати завдану позивачу шкоду повинно бути покладено на власника автомобіля марки КАМАЗ-5320 ОСОБА_3., та що на спірні правовідносини не поширюється дія ч. 2 ст. 1188 ЦК України, вважаючи, що даний випадок не свідчить про спільне заподіяння відповідачами шкоди позивачу.

Такий висновок апеляційного суду є передчасним, оскільки він не обґрунтував його будь-яким доказом та залишив поза увагою доводи апеляційної скарги позивача про те, що фактичні обставини підтверджують настання смерті ОСОБА_6. внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, володільцями яких були відповідачі, які зобов’язані відшкодувати шкоду незалежно від їх вини, та що відповідачі допустили недоліки, у тому числі ОСОБА_4. при перевезенні пасажирів.

Викладене свідчить про те, що допущені апеляційним судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.