ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2017 року м.Київ К/800/10009/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.,
Стрелець Т.Г.,
Мороз Л.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_4 про зупинення розгляду справи та звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих норм законів, застосованих судами попередніх інстанцій у справі № 592/9491/16-а за позовом ОСОБА_4 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа управління Державної казначейської служби України в м. Сумах про визнання дій протиправними, стягнення разової грошової допомоги, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, третя особа управління Державної казначейської служби України в м. Сумах, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо виплати у 2016 р. разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнути з відповідача доплату разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 р. у розмірі 4730 грн., з урахуванням проведеної виплати в розмірі 920 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має статус учасника бойових дій і право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі визначеному в законі, а не встановленому постановою Кабінету Міністрів України.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19)
внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
, відповідно до яких положення цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Крім того, 31 березня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання позивача. В якому він просить зупинити розгляд справи та направити її до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності норм окремих статей законів, якими керувались суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення по даній справі.
З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР)
та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 61 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України (254к/96-ВР)
та законів України приймає рішення.
Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України (254к/96-ВР)
інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
На підставі положень ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР)
процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною 5 статті 9 КАС України встановлено, що у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України (254к/96-ВР)
, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Отже, норми ч.5 ст. 9 КАС України належить застосовувати лише у разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо конституційності окремих положень закону, що підлягає застосування при вирішенні конкретного спору.
Разом з тим, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги та заявленого клопотання, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ч.5 ст. 9 КАС України при вирішення даної справи.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 9, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 зупинення розгляду справи та звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих норм законів, застосованих судами попередніх інстанцій відмовити.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.