Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування шкоди за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області (далі – Фонд) на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2008 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що з 23 травня 1985 року перебував у трудових відносинах із підприємствами вугільної промисловості.

23 червня 2003 року під час виконання трудових обов’язків із ним стався нещасний випадок. Висновком МСЕК від 27 січня 2004 року йому вперше було встановлено 30 % стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом.

Висновком лікарняно-експертної комісії від 16 травня 2006 року №20/1068 Інституту медицини праці Клініки професійних захворювань йому вперше встановлено професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 9 серпня 2006 року йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 55% та третю групу інвалідності за сукупністю, з них: 30 % повторно за випадок, що стався від 24 червня 2003 року та 25% вперше у зв`язку з професійним захворюванням.

Посилаючись на те, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я йому спричинено моральні страждання, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Фонду на його користь 40 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2008 року, позов частково задоволено.

Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 16 500 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Фонду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 1 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі Фонд ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга Фонду підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; а також яка саме правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 працював тривалий час на підприємствах вугільної промисловості, під час виконання трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок і згідно з висновком МСЕК від 27 січня 2004 року йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності, а висновком МСЕК від 9 серпня 2006 року у зв’язку з професійним захворюванням – пневмоконіозом – йому вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності. Оскільки ОСОБА_1 на 55% втратив працездатність, вимушений тривалий час лікуватися, у нього змінився звичайний уклад життя, він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, у зв’язку із чим відчуває моральні страждання.

Проте з висновком судів у частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, погодитися не можна.

Згідно з п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Незважаючи на це, судом у порушення п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" покладено на Фонду обов’язок відшкодувати моральну шкоду, завдану ОСОБА_1 ушкодженням здоров’я внаслідок професійного захворювання згідно з висновком МСЕК від 9 серпня 2006 року, тому що право на відшкодування такої шкоди внаслідок професійного захворювання виникло в нього в той час, коли дію норм Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) у частині відшкодування потерпілим моральної шкоди було зупинено.

Оскільки розмір моральної шкоди визначений судом сумарно за шкоду, спричинену виробничою травмою в 2004 році та професійним захворюванням у 2006 році, і ця обставина перешкоджає суду касаційної інстанції ухвалити рішення про стягнення моральної шкоди, завданої виробничою травмою, то ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.