Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання права власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку; за зустрічними позовами ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності на частку в спадковому майні у вигляді житлового будинку,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначала, що з 1990 року стала постійно проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_10, а у 1991 році вони разом вирішили будувати житловий будинок. Усі роботи по будівництву цього будинку проводили разом, проте закінчити будівництво не змогли, оскільки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Вважає, що оскільки вони проживали однією сім’єю, має право на визнання за нею права власності на ? частину цього незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами.

Не погоджуючись із зазначеним позовом, ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 звернулися до суду із зустрічним позовом та просили визнати за кожним із них в порядку спадкування право власності на 1/3 частину незавершеного будівництвом жилого будинку з надвірними спорудами, а ОСОБА_8 просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на ? частину незавершеного будівництвом жилого будинку з надвірними спорудами .

В обґрунтування позову зазначали, що є дітьми ОСОБА_10 та в установленому законом порядку вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини, яка складається із незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, а участь позивачки у будівництві за час проживання у фактичних шлюбних стосунках із спадкоємцем не дає їй права на ? частину спірного майна.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку літ "А" з надвірними будівлями та спорудами.

Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_9 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування за законом по 1/6 частину незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 травня 2008 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_6 відмовлено та закрито провадження за зустрічним позовом.

У касаційних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі за зустрічним позовом, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі згідно з вимогами ст. ст. 1268 та 1269 ЦК України прийняли спадщину після смерті їхнього батька ОСОБА_10, подавши заяви до нотаріальної контори та мають право в установленому законом порядку одержати свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна. Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) роз’яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Як убачається з пояснень відповідачів, спірний будинок з надвірними будівлями незавершений будівництвом (82 % готовності) та не був введений в експлуатацію, а також на нього не зареєстровано право власності.

При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно їм, як спадкоємцям, було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірний недобудований житловий будинок, та між позивачкою, яка тривалий час проживала із спадкодавцем у фактичних шлюбних відносинах та дітьми спадкодавця - відповідачами у справі виник спір щодо спірного недобудованого житлового будинку, який є спадковим майном.

Зокрема, ОСОБА_6 зазначала, що цей будинок є спільною сумісною власністю подружжя та просила визнати за нею право власності на ? його частину, іншу частину будинку просила розділити між спадкоємцями померлого, а відповідачі проти цього заперечували та просили визнати за ними у порядку спадкування право власності на весь будинок у відповідних частках, тому вирішити питання визнання права власності на частку в спадковому майні у встановленому законом позасудовому порядку, визначеному главами 88,89 ЦК України (435-15) неможливо – воно підлягає судовому розгляду.

Тому висновки апеляційного суду щодо закриття провадження в справі в частині зустрічних позовних вимог є помилковими

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення апеляційного суду повністю, оскільки первісні та зустрічні позовні вимоги є взаємопов’язаними, стосуються спірного спадкового майна, право власності на яке оспорюється сторонами, та спільний їх розгляд є доцільним.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 20 травня 2008 року скасувати та справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.