Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод № 5", третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод № 5" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод № 5" (далі - ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5") про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої їм дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП), яка сталась 8 червня 2006 року в м. Запоріжжі з вини водія автомобіля ГАЗ 3302 ОСОБА_5, номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу. Посилаючись на те, що в результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, позивачі просили стягнути на користь ОСОБА_4 4 179 грн. 34 коп. на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування ОСОБА_3, 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3, а також на користь ОСОБА_3 відшкодування шкоди, завданої втратою працездатності, у розмірі 20% від встановленої законом мінімальної заробітної плати.

рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 4 880 грн. 51 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_3 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, а також постановлено стягувати на користь ОСОБА_3 20 % від установленої мінімальної заробітної плати щомісяця на відшкодування шкоди, завданої стійкою втратою працездатності.

рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_3 втратою працездатності, та визначено розмір щомісячного відшкодування шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_3, у сумі 125 грн.; також вирішено стягнути з відповідача на його користь за період з 5 січня 2009 року до часу ухвалення рішення судом першої інстанції 512 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом установлено, що 8 червня 2006 року близько 10 години ранку на проспекті Леніна в м. Запоріжжі автомобіль ГАЗ 3302, номерний знак НОМЕР_1, який належить ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5", під керуванням водія ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, унаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. Постановою начальника Жовтневого РВ ЗГУ УМВС України від 16 червня 2006 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 відмовлено (а.с. 7).

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 30 вересня 2008 року в результаті ДТП ОСОБА_3 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, розмір стійкої втрати працездатності складає 20 %; він потребує постійного медичного нагляду, негативні наслідки черепно-мозкової травми можуть проявитись протягом життя (а.с.46-54).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався ст.ст. 1187, 1172, 1193, 1195 ЦК України та дійшов висновку, що на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 4 880 грн. 51 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Ця сума складається з витрат на медикаментозне лікування в розмірі 736 грн. 12 коп., вартості титанової пластини в розмірі 836 грн., вартості медичних досліджень на суму 30 грн., витрат на транспортування ОСОБА_3 до лікарні – 802 грн. 18 коп., а також внесків до ч ленської благодійної організації "Швидка допомога" на суму 1 500 грн., сплачених ОСОБА_4 під час перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні, та 976 грн. 21 коп. за проведення комісійної судово-медичної експертизи. Крім того, керуючись ст. 1167 ЦК України, суд стягнув на користь ОСОБА_3 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та визначив, що у зв’язку з втратою ОСОБА_3 20% працездатності на його користь підлягає стягненню з відповідача 20% мінімальної заробітної плати щомісяця.

Переглядаючи справу, апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції в частині сум, що підлягали стягненню у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, проте уточнив розмір шкоди, який підлягає щомісячному відшкодуванню на користь ОСОБА_3 у зв’язку з втратою ним 20% працездатності.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можна з таких підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, проводиться фізичною або юридичною особою, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі. Така особа зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані лікуванням та необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров’я.

Разом з тим з позовної заяви ОСОБА_4, батька потерпілого ОСОБА_3, убачається, що серед інших витрат, які він просив стягнути на відшкодування матеріальної шкоди, він зазначив благодійні внески до членської благодійної організації "Швидка допомога", зроблені ним 9 червня 2006 року та 21 серпня 2006 року на суму по 400 грн. й 7 листопада 2006 року та 14 червня 2007 року на суму по 350 грн., а всього на суму 1 500 грн., під час перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди, не врахувавши, що благодійні внески в лікувальні установи здійснюються на підставі Закону України від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації" (531/97-ВР) , відповідно до якого благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, а благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно із цим Законом. Тобто такі витрати не є обов’язковими, які б підлягали відшкодуванню.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивачів 4 880 грн. 51 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд посилався на те, що відповідач – ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5" - у добровільному порядку виконав рішення суду та виплатив визначену судом суму на користь позивачів у повному обсязі, але при цьому не врахував наведених вимог закону, незважаючи на те, що саме на це посилався відповідач в апеляційній скарзі.

Оскільки в суду не було підстав для стягнення таких витрат із відповідача, судові рішення в частині відшкодування майнової шкоди підлягають зміні із зменшенням розміру відшкодування на 1 500 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод № 5" задовольнити частково.

рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_4 4 880 грн. 51 коп. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень п’ятдесят копійок) на відшкодування майнової шкоди змінити, стягнувши з ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5" на користь ОСОБА_4 3 380 грн. 51 коп. (три тисячі триста вісімдесят гривень п’ятдесят одна копійка) на відшкодування майнової шкоди.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.