ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор’євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,
Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Лідер" до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та завданих збитків за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер" (далі – ТОВ "Торговий дім "Лідер") на рішення апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2008 року ТОВ "Торговий дім "Лідер" звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_3 здійснював заправку власного автомобіля ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1, на належній позивачу автомобільній газонаповнювальній компресорній станції -1 (далі – АГНКС – 1), яка розташована на вул. Мірошниченко в сел. Бересток Костянтинівського району Донецької області. У порушення Правил безпечної експлуатації і обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (далі – Правила АГНКС), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 2002 року № 369, та Технологічного регламенту заправки автомобілів із стисненим природнім газом на АГНКС, відповідач, розрахувавшись з оператором АГНКС за заправку автомобіля, не від’єднав газовий шланг від автомобіля і почав рух, у результаті чого було відірвано газовий шланг. Зазначеними діями ОСОБА_3 позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 1 224 грн. та збитків у розмірі 9 187 грн. 25 коп. унаслідок простою автозаправної колонки протягом чотирьох діб, які просив стягнути з відповідача.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Торговий дім "Лідер" 1 224 грн. матеріальної шкоди, 9 187 грн. 25 коп. збитків та судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Лідер", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судом установлено, що 28 серпня 2008 року ОСОБА_3 здійснював заправку власного автомобіля ВАЗ 2107 на належній позивачу АГНКС-1. Розрахувавшись з оператором АГНКС, відповідач не від’єднав газовий шланг від автомобіля та, не дочекавшись дозволу оператора АГНКС, почав рух. Газовий шланг було відірвано, про що уповноваженими особами позивача було складено акт за участю свідків. Постановою Костянтинівського РВ УМВС України в Донецькій області від 2 вересня 2008 року, що набрала законної сили, відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 у зв’язку з незначним розміром завданої шкоди. Із зазначеної постанови вбачається, що відповідач визнав факт порушення, пояснивши, що скоїв це у зв’язку з браком досвіду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3, порушивши вимоги п. 12.16 – 12.17 Правил, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 2002 року № 369 (v0369203-02)
, і п. 9 Технологічного регламенту заправки автомобілів із системним природнім газом на АГНКС (далі – Технологічний регламент), визначеним Державним нормативним актом з охорони праці 1.1.23-1.06-02, після заправки автомобіля, не від’єднав від нього газовий шланг і почав рух, у результаті чого газовий шланг було відірвано й завдано шкоди позивачу.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вина відповідача у спричиненні шкоди ТОВ "Торговий дім "Лідер" не доведена й установлено, що саме ТОВ "Торговий дім "Лідер" не дотрималось Правил (v0369203-02)
АГНКС, ним не були створені безпечні умови для заправки автомобіля відповідачем відповідно до Правил (v0369203-02)
АГНКС, що призвело до спричинення шкоди.
Проте погодитись з такими висновками судів не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність вини ОСОБА_3, у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України не визначився, які між сторонами виникли правовідносини із установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не зазначив, чому відповідач вирішив самостійно здійснити заправку власного автомобіля; що перешкоджало йому від’єднати шланг або, переконавшись, що шланг не від’єднаний, звернутись до відповідних працівників АГНКС-1.
Не може залишатись в силі й рішення суду першої інстанції, оскільки у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд не навів переконливих доводів застосування до цих правовідносин положення ст. 1187 ЦК України.
Крім того, згідно з підп. 1.1 п. 1 Правил (v0369203-02)
АГНКС дані Правила поширені на всіх працівників, які виконують роботи щодо налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації обладнання АГНКС. Саме такий висновок підтверджується ст. 1 Закону України "Про охорону праці" (Визначення понять і термінів: охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом)).
Таким чином, суд першої інстанції не дав оцінки діям самого позивача, а саме його працівників, які в порушення зазначених вище Технологічного регламенту та Правил (v0369203-02)
АГНКС не здійснили обслуговування автомобіля ОСОБА_3 щодо його заправки та не з’ясували, чи є і в його діях вина у завданні шкоди.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер" задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 4 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник