6-5594св10 Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації щодо надання спірної земельної ділянки за договором оренди - 02.06.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа – Голубинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області, про внесення змін до розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468 за касаційною скаргою першого заступника прокурора Закарпатської області на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 грудня 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що за усною домовленістю доручив ОСОБА_4 оформити на нього право оренди земельної ділянки площею 0,8385 га, що розташована за межами села Голубине Свалявського району, Закарпатської області, строком на 45 років для сінокосіння. Згідно з угодою передав ОСОБА_4 кошти для фінансування виготовлення проектної документації про передачу в оренду земельної ділянки та для оплати її оренди за п’ять років. Однак рішенням Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468 спірну земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_4 Посилаючись на викладене, просив зобов’язати Свалявську районну державну адміністрацію Закарпатської області внести зміни до розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468 про надання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки за договором оренди, зазначивши, що ця земельна ділянка передана в оренду йому – позивачу, а ОСОБА_4 у порушення умов угоди неправомірно оформив оренду земельної ділянки на своє ім’я.

рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі перший заступник прокурора Закарпатської області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що розпорядженням голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468 "Про затвердження звіту про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проектів відведення та передачі земельних ділянок у власність та оренду" затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_4 у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0, 8773 га та в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0, 8385 га для сінокосіння в урочищі "Лаз" за межами села Голубине Свалявського району Закарпатської області (а.с. 11-12).

Розпорядженням голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 29 грудня 2007 року № 535 внесено зміни до розпорядження від 30 листопада 2007 року № 468, а саме щодо строку оренди землі – з 5 до 45 років (а.с. 6).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що між ним і ОСОБА_4 було укладено усну угоду про оформлення на позивача права оренди земельної ділянки, за якою ОСОБА_4 отримав кошти на фінансування виготовлення проектної документації для оформлення права оренди земельної ділянки та кошти на оплату оренди землі за 5 років, тому фактично орендарем земельної ділянки є ОСОБА_3 У зв’язку з цим, на думку суду, необхідно внести зміни до розпорядження Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468 щодо особи – орендаря земельної ділянки, визнавши цією особою ОСОБА_3

Однак з висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення попередніх судових інстанцій не відповідають, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, ст. 116 ЗК України визначає підстави набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на земельну ділянку у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, установлених цим Кодексом (2768-14) (чч. 1, 2 ст. 123 ЗК України).

Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам регулюється ч. 1 ст. 124 ЗК України, відповідно до якої передача земель здійснюється за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У разі надання у користування земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості), рішення зазначених органів приймається на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Згідно із ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Виходячи з аналізу змісту зазначених правових норм та норм ст. 93 ЗК України, ст. 11 ЦК України слід дійти висновку про те, що у відносинах, що існують при передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, права і обов’язки виникають у особи, яка є зацікавленою в отриманні земельної ділянки і є суб’єктом звернення до відповідних органів влади чи місцевого самоврядування з клопотанням про надання земельної ділянки та має право на одержання земельної ділянки та з якою органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що представляє суб’єкта права державної власності та права комунальної власності на землю, як орендодавцем укладається договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 244 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або законом, як сама особисто, так і через свого представника.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, здійснюється за довіреністю, форма якої повинна відповідати формі, в якій згідно із законом повинен вчинятися правочин (ч. 1 ст. 244, ч. 1 ст. 245 ЦК України).

Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 14, 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації, то виходячи з положень ч. 1 ст. 244, ч. 1 ст. 245 ЦК України представництво у правовідносинах з надання земельної ділянки в оренду повинно здійснюватися в такій же формі.

Проте, як установлено судом із пояснень сторін, у передбаченому законом порядку ОСОБА_3 не уповноважував ОСОБА_4 на представництво своїх інтересів у правовідносинах з органами державної влади й місцевого самоврядування щодо отримання в оренду земельної ділянки.

За таких обставин у суду не було передбачених законом підстав для визнання ОСОБА_3 суб’єктом спірних правовідносин й для задоволення позову.

Ухвалюючи рішення про внесення змін до розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468, яке є підставою для укладення договору оренди й набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, суди неправильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, висновок судів про правомірність внесення змін до розпорядження від 30 листопада 2007 року № 468 не можна визнати обґрунтованим, оскільки судом допущено порушення норм земельного законодавства, що регулюють підстави та порядок набуття права оренди земельної ділянки.

Крім того, судами порушені й норми процесуального права.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд, ураховуючи факт визнання відповідачами позову, послався на норми ч. 4 ст. 174 ЦПК України, відповідно до якої в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує судовий розгляд.

Однак суди не звернули увагу на те, що визнання відповідачами позову суперечить вимогам Земельного кодексу України (2768-14) , Цивільного кодексу України (435-15) , Закону України "Про оренду землі" (161-14)

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 грудня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа – Голубинська сільська рада Свалявського району Закарпатської області, про внесення змін до розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 30 листопада 2007 року № 468.