Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - орган опіки та піклування Ленінської районної в м. Дніпропетровську ради, про стягнення компенсації за частку в праві спільної часткової власності за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2009 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи уточнила, посилаючись на те, що з 21 грудня 1996 року до 21 квітня 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_8 Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 листопада 2003 року за нею визнано право власності на ? частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1; квартира належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності. Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем склалась конфліктна ситуація, ОСОБА_7 вселився до квартири з іншою сім’єю, що унеможливлює їхнє спільне користування квартирою, унаслідок чого вона змушена мешкати у своїх батьків, оскільки іншого житла не має. ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь грошову компенсацію вартості ? частини спірної квартири в розмірі 133 577 грн. 50 коп. та визнати за ОСОБА_7 право власності на всю квартиру.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 133 577 грн. 50 коп. Припинено право власності ОСОБА_6 на ? частину спірної квартири. Визнано право власності за ОСОБА_7 на ? частину спірної квартири.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати зазначені судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Задовольняючи позовні вимоги й стягуючи на користь позивачки з ОСОБА_7 грошову компенсацію вартості ? частини квартири, суди виходили з того, що виділ у натурі ? частини зазначеної квартири та спільне користування сторонами цією квартирою є неможливим, і припинили право власності ОСОБА_6 на ? частину квартири, визнавши на цю частину квартири право власності за ОСОБА_7

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами застосовані правильно .

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.