Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Одеської області від 20 травня 2009 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 15 листопада 2006 року він працював у державному підприємстві "Морський торговельний порт "Южний" (далі – ДП "Морський торговельний порт "Южний") на посаді завідувача комбінату громадського харчування та торгів. Наказом відповідача від 13 серпня 2008 року № 281/2 він був звільнений з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) за систематичне невиконання посадових обов’язків. Вважає звільнення незаконним, оскільки відповідачем були порушені вимоги трудового законодавства. Посилаючись на викладене, позивач просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_6 на посаді завідувача комбінату громадського харчування та торгів ДП "Морський торговельний порт "Южний". Стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Южний" на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 399 грн. 08 коп. з утриманням необхідних платежів і 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 травня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи рішення міського суду та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що звільнення позивача відбулось без порушень трудового законодавства.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Частиною 2 ст. 252 КЗпП України визначено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно із ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) роз’яснено, що відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 26 травня 2008 року № 61/2-1 ОСОБА_6 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлення премії за місяць у розмірі 100%.

Цей наказ видано відповідачем без зажадання та отримання від позивача письмових пояснень, а також без погодження з профспілковим комітетом ДП "Морський торговельний порт "Южний", членом якого є ОСОБА_6

Відповідно до виписки з протоколу засідання комісії з трудових спорів ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 29 липня 2008 року № 5 цією комісією вирішено, що порядок застосування до ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення не відповідає діючому законодавству, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не було погоджено з виборним органом профспілки, членом якої він є, у зв’язку із чим з ОСОБА_6 необхідно зняти догану.

Наказом ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 13 серпня 2008 року № 281/2 ОСОБА_6 було звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов’язків.

Цей наказ також видано відповідачем без зажадання та отримання від позивача письмових пояснень і без погодження з профспілковим комітетом ДП "Морський торговельний порт "Южний".

Згідно з витягом з протоколу засідання профспілкового комітету ДП "Морський торговельний порт "Южний" від 27 серпня 2008 року № 31 профспілковим комітетом з наведенням відповідних обґрунтувань відмовлено адміністрації підприємства в згоді на звільнення ОСОБА_6, на що апеляційний суд належної уваги не звернув, як і на те, що відповідачем не було дотримано також положень ч. 3 ст. 252 КЗпП України.

Викладене свідчить про те, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 20 травня 2009 року скасувати, рішення Южного міського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року залишити в силі .

Ухвала оскарженню не підлягає.