Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Добропіллявугілля" (далі – ДП "Добропіллявугілля"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області (далі – Фонд) про встановлення відсотку вини в нещасному випадку на виробництві за касаційною скаргою Фонду на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що знаходився в трудових відносинах із ДП "Добропіллявугілля", працюючи головним гірником з протипожежного захисту.

26 грудня 2006 року о 22 годині під час чергування позивач вийшов з відділу охорони праці, розташованого на четвертому поверсі, в напрямку диспетчерської служби, розташованої на другому поверсі. Спускаючись сходами, між четвертим і третім поверхами спіткнувся та впав, при цьому отримав тілесні ушкодження (забій головного мозку, перелом ребра, пост травматична пневмонія). Рішенням комісії з охорони праці ДП "Добропіллявугілля" від 23 квітня 2007 року встановлено по 50% вини потерпілого і підприємства. Причинами нещасного випадку, як зазначено в акті про нещасний випадок на виробництві від 31 грудня 2006 року (форма Н-1), стала необережність потерпілого, порушення ним п.1.3 посадової інструкції та недостатнє освітлення сходів. Не погодившись із таким рішенням, позивач просив суд установити його вину на рівні 10%, а вину підприємства – 90 %.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2008 року, позов задоволено. Встановлено 10% вини ОСОБА_1. у нещасному випадку, який стався 29 грудня 2006 року під час виконання ним трудових обов’язків на ДП "Добропіллявугілля", відповідно ступінь вини підприємства – 90%.

У касаційній скарзі Фонд порушує питання про скасування судових рішень із підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 грудня 2006 року о 22 годині під час чергування працівник служби охорони праці головний гірник з протипожежного нагляду ОСОБА_1. вийшов з відділу охорони праці в напрямку диспетчерської служби, спускаючись сходами, між четвертим і третім поверхами спіткнувся та впав, при цьому отримав тілесні ушкодження. Причинами нещасного випадку, як зазначено в акті про нещасний випадок на виробництві від 31 грудня 2006 року (форма Н-1), є необережність потерпілого, порушення ним п.1.3 посадової інструкції та недостатнє освітлення сходів (а.с. 6, 7-8).

На підставі акта комісія з охорони праці ДП "Добропіллявугілля" 23 квітня 2007 року встановила, що вина потерпілого ОСОБА_1. у нещасному випадку, який стався з ним 29 грудня 2006 року, становить 50 % (а.с. 5).

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про охорону праці" рішення комісії з охорони праці має рекомендаційний характер.

Після одержання рекомендації комісії з охорони праці видано наказ від 23 квітня 2007 року № 50 "Про встановлення провини потерпілого в нещасному випадку" (а.с. 5).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілими нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Згідно з п. 3.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду 22 грудня 2005 року № 83 (v0083583-05) (чинного на час настання страхового випадку) у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків. Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань вирішення спорів робочих органів виконавчої дирекції Фонду, виходячи з встановлених критеріїв.

Наведене свідчить, що підставою для зменшення страхових виплат є не рішення комісії з охорони праці, а висновки комісії з розслідування нещасного випадку щодо причин нещасного випадку та встановлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, оскільки саме на підставі висновків цієї комісії Фондом приймається рішення про зменшення страхових виплат.

Позивач не оскаржує рішення комісії з розслідування нещасного випадку, зазначені в акті про нещасний випадок на виробництві причини нещасного випадку, а також рішення Фонду щодо визначеної йому суми страхових виплат. Не вирішуючи спору щодо розміру сум, належних позивачу до виплат, суд вирішив питання ступеня вини позивача в нещасному випадку, що стався з ним.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що судами під час вирішення спору неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства "Добропіллявугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області про встановлення відсотку вини в нещасному випадку на виробництві відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.