6-30546св09 Про стягнення заборгованості із заробітної плати - 19.05.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, Ялтинського навчально-виховного комплексу № 1 "Школа-колегіум", третя особа – управління освіти Ялтинської міської ради, про стягнення заборгованості із заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що працює вчителем в Ялтинському навчально-виховному комплексі № 1 "Школа-колегіум" та є працівником бюджетної сфери. Указувала, що з 2001 року до травня 2007 року надбавку за присвоєне їй звання "Старший вчитель" відповідач сплачував із розрахунку мінімальної заробітної плати, установленої в 1993-1996 роках, хоча розмір мінімальної заробітної плати з 1996 року змінювався. Просила стягнути з Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим заборгованість із заробітної плати за період з 1 серпня 2001 року до 1 січня 2007 року в сумі 3 876 грн. 63 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 2 475 грн. 61 коп.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2009 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2009 року рішення міського суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. з 1996 року працює вчителем в Ялтинському навчально-виховному комплексі № 1 "Школа-колегіум" (а.с. 8 зв).

15 березня 2001 року їй присвоєно звання "Старший вчитель", а з 14 квітня 2008 року – "Вчитель-методиист" (а.с. 6) .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1. не була нарахована та сплачена в належному розмірі надбавка до заробітної плати за звання "Старший вчитель" у повному обсязі, а саме 0, 33 мінімальної заробітної плати, право на отримання якої передбачено ст. 57 Закону України "Про освіту", у результаті чого виникла заборгованість із виплати цієї надбавки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивачки про донарахування надбавки до заробітної плати за звання "Старший вчитель".

Так, згідно з довідкою Ялтинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 12 їй нараховувалася й сплачувалася доплата за педагогічне звання "Старший вчитель" у розмірі 10 грн. 70 коп., виплата якої передбачена не ст. 57 Закону України "Про освіту", як помилково вважав суд першої інстанції, а іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальну середню освіту" установлено педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності – 18 навчальних годин протягом навчального тижня (тарифна ставка) та інші види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки.

Частиною 1 ст. 25 Закону "Про загальну середню освіту" передбачено, що розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виплата надбавки до заробітної плати за педагогічне звання "Старший вчитель" передбачена Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти та науки від 15 квітня 19093 року № 102 (z0056-93) .

Відповідно до підп. "д" п. 24 розділу V Інструкції (z0056-93) "Підвищення ставок та окладів. Додаткова оплата праці" ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 0, 33 мінімальної заробітної плати за звання "Старший вчитель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що надбавка за звання "Старший вчитель" нараховувалася й сплачувалася ОСОБА_1. з урахуванням положень Закону України від 24 березня 1995 року "Про оплату праці" (108/95-ВР) , яким установлено поняття мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії, обов’язкової на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, та постанови Верховної Ради України № (49/96-ВР) 49/96 (49/96-ВР) "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком", якою з 1 березня 1996 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 млн. 500 тис. крб. та визначено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються (застосовуються) у розмірах, які діють за станом на 1 лютого 1996 року, а також зобов’язано Кабінет Міністрів України після підведення підсумків роботи за перший квартал 1996 року переглядати розміри цих виплат, заробітної плати і пенсії з урахуванням зростання індексу цін відповідно до законодавства України.

Так, апеляційним судом установлено, що позивачці виплачувалася доплата за звання "Старший вчитель" виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на 1 лютого 1996 року – 60 тис. крб. з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів 1,8; 3,5; 8,575 і становила 10 грн. 70 коп., що відповідає вимогам зазначених нормативних актів

Крім того, апеляційний суд установив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальну середню освіту", згідно з якою розміри і порядок доплати педагогічним працівникам за звання "Старший вчитель" визначаються Кабінетом Міністрів України, 20 квітня 2007 року прийнято постанову "Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки".

На виконання цієї постанови наказом Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2007 року № 471 (z0675-07) внесені зміни до підп. "д" п. 24 Розділу V Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, за якими за звання "Старший вчитель" ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються на 10%.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов правильного висновку, що до зазначеного врегулювання Кабінетом Міністрів України питання підвищення ставок заробітної плати працівникам освіти за звання "Старший вчитель" підстави для зміни розміру доплати за педагогічне звання були відсутні, а відтак обґрунтовано відмовив ОСОБА_1. у задоволенні позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.