6-3932св10 Про відновлення становища та зобов’язання вчинити певні дії - 12.05.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", Кобеляцького управління з експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про відновлення становища та зобов’язання вчинити певні дії й за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожитий природний газ за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі – ВАТ "Полтавагаз") на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року,

У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є споживачем природного газу. Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства повідомило його, що станом на 1 березня 2009 року в нього є заборгованість за спожитий газ у сумі 5 215 грн. 15 коп., з якою він не згоден. Просив установити відсутність у нього заборгованості за спожитий газ та зобов’язати Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства списати з його особового рахунку борг у сумі 5 215 грн. 15 коп.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив списати з його розрахункового рахунку борг у сумі 3 408 грн. 86 коп.

У вересні 2009 року ВАТ "Полтавагаз" звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за спожитий газ станом на 1 серпня 2009 року в сумі 3 474 грн. 27 коп. та судові витрати.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено, що станом на 1 березня 2009 року Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства неправомірно розрахувало та занесло на особистий рахунок споживача природного газу № 716 ОСОБА_3 борг у сумі 3 408 грн. 86 коп. Зобов’язано Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства списати з розрахункового рахунку споживача природного газу № 716 ОСОБА_3 борг у сумі 3 408 грн. 86 коп.

У задоволенні позову ВАТ "Полтавагаз" відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ "Полтавагаз" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 і задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, відносини з приводу постачання населенню природного газу регулюються ст. 714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) (зі змінами) (далі – Постанова № 2246); постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 жовтня 2008 року № 1239 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру " (z1088-08) Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія" (далі – Постанова № 1239) ; постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" (1697-2006-п) (далі – Постанова № 1697), якою затверджений Тимчасовий порядок установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення.

Постачання населенню природного газу здійснюється на підставі договорів про наданні послуг із газопостачання.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626- 631 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 за договором про надання послуг із газопостачання від 17 січня 2006 року є споживачем послуг природного газу. Відповідно до умов договору ВАТ "Полтавагаз" зобов’язано надавати ОСОБА_3 та членам його сім’ї послуги з постачання природного газу для побутового споживання, а ОСОБА_3 зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату за спожитий природний газ і за користування послугами за встановленими згідно із законодавством цінами в термін і на умовах, передбачених договором (а.с. 36-38).

28 січня 2009 року працівниками Кобеляцького управління з експлуатації газового господарства складено акт звірення показань лічильника за період з 1 січня 2008 року до 1 січня 2009 року, згідно з яким установлено факт споживання в 2008 році ОСОБА_3 6 062 куб. м природного газу (а.с. 13, 39).

На підставі цього акта, ураховуючи обсяг спожитого природного газу, тарифів на оплату природного газу на 2009 рік відповідно до п. 10 Постанови № 2246, Постанови № 1697 та Постанови № 1239 Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства здійснило перерахунок оплати вартості спожитого природного газу залежно від річних обсягів споживання та роздрібних цін у зазначеному році із розрахунку 1 грн. 50 коп. за 1 куб м. та визначило заборгованість станом на 1 серпня 2009 року в розмірі 3 474 грн. 27 коп.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 і відмовляючи в задоволенні позову ВАТ "Полтавагаз", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що Кобеляцьке управління з експлуатації газового господарства неправомірно нарахувало ОСОБА_3 борг у сумі 3 408 грн. 86 коп., який підлягає списанню з його особового розрахункового рахунку.

Однак з висновком судів не можна погодитись, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанції не відповідають.

З матеріалів справи – акта звіряння показань лічильника природного газу від 8 січня 2009 року, підписаного сторонами, убачається, що ОСОБА_3 у 2008 році було спожито 6 091 куб. м природного газу (43318 куб. м. – 37227 куб. м = 6091 куб.м.) (а.с. 13, 39).

Пунктом 10 Постанови № 2246 передбачено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється, починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ Національною комісією регулювання електроенергетики України, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Газопостачальні підприємства проводять станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу в попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році.

Під час вирішення спору суди в порушення вимог ст. ст. 60, 212, 214 ЦПК України належним чином не перевірили доводів сторін і наданих доказів на підтвердження чи спростування факту споживання ОСОБА_3 природного газу понад 6 тис. куб м та правомірності застосування Кобеляцьким управлінням з експлуатації газового господарства тарифу 1 грн. 50 коп. за 1 куб. м і здійснення перерахунку.

При цьому суд не врахував, що акт звіряння показань лічильника за період з 1 січня 2008 року до 1 січня 2009 року є одним із доказів споживання позивачем природного газу понад 6 тис. куб. м, який підлягає перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Крім того, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ВАТ "Полтавагаз", суди в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не врахували доводів ВАТ "Полтавагаз" про те, що ОСОБА_3 підтвердив ті показання лічильника природного газу за 2008 рік, які були вказані в акті, про що свідчить його підпис, а в платіжних повідомленнях указував не фактичні показання лічильника, а довільні, які підходили під його розрахунки.

Крім того, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що акт звіряння показань лічильника за період з 1 січня 2008 року до 1 січня 2009 року, складений працівниками ВАТ "Полтавагаз" як посадовими особами, і є внутрішнім документом ВАТ "Полтавагаз", який не покладає безпосередньо на ОСОБА_3 певних обов’язків, а відтак не порушує його прав та інтересів позивача.

Враховуючи викладене, судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задовольнити частково.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Кобеляцького районного суду Полтавської області.