6-3708св10 Про усунення перешкод у користуванні електричною енергією та визнання акта недійсним - 12.05.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", третя особа – Львівське комунальне підприємство "Сонячне", про усунення перешкод у користуванні електричною енергією, визнання акта недійсним та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі – ВАТ "Львівобленерго") на рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 26 травня 2008 року о 22 годині контролери Франківського району електричних мереж ВАТ "Львівобленерго" від’єднали її квартиру від електричної мережі, пояснюючи це тим, що ними виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме заземлення нульового дроту квартирної електропроводки в електрощитовій, про що склали акт № 096018. Зазначала, що акт працівниками відповідача складено з порушенням чинного законодавства, оскільки до акта не додано схему та в акті відсутній її підпис, або записи про її відмову від підпису. Вважаючи дії працівників відповідача незаконними, просила визнати недійсним акт від 26 травня 2008 року № 096018, усунути перешкоди в користуванні електричною енергією шляхом поновлення поданню електричної енергії до її квартири, визнати недійсним рішення комісії Франківського району електричних мереж ВАТ "Львівобленерго" про нарахування розміру збитків.

ВАТ "Львівобленерго" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків. Указувало, що 25 травня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 представниками ВАТ "Львівобленерго" у присутності ОСОБА_3 було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , що підтверджується актом від 26 травня 2008 року № 096018. Рішенням комісії Франківського району електричних мереж (далі – Франківський РЕМ) ВАТ "Львівобленерго" від 27 травня 2008 року було визначено розмір збитків у сумі 7 734 грн. 79 коп., які позивач просив стягнути з відповідачів.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано акт від 26 травня 2008 року № 096018 недійсним. Визнано рішення комісії Франківського РЕМ ВАТ "Львівобленерго" від 27 травня 2008 року № 3563 про накладення штрафних санкцій на ОСОБА_3 недійсним. У задоволенні зустрічного позову ВАТ "Львівобленерго" відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ "Львівобленерго" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником АДРЕСА_1. Крім неї, у квартирі проживають та зареєстровані її чоловік – ОСОБА_5, дочка, ОСОБА_3, та онука ОСОБА_6 (а.с. 43).

Відповідно до договору від 28 січня 2004 року № 1837/236 ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює ВАТ "Львівобленерго" (а.с. 30).

26 травня 2008 року представниками Франківського РЕМ ВАТ "Львівобленерго" складено акт про порушення ОСОБА_3 Правил, яке полягало в заземленні нульового дроту квартирної електропроводки в електрощитовій (а.с. 8).

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та ухвалюючи рішення про визнання недійсними акта й рішення комісії Франківського РЕМ, районний суд виходив із того, що під час складання акта представниками Франківського РЕМ був відсутній представник організації, у віданні якої перебуває будинок, що є порушенням п. 11 Правил.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості, а також недоведеності того, що збитки ВАТ "Львівобленерго" завдано саме відповідачами.

З висновками суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції.

Однак з такими висновками не можна погодитись, оскільки суді дійшли їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відносини з приводу постачання фізичних осіб електричною енергією регулюються нормами ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами й Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі – Методика 2006 року).

Відповідно до п. 53 Правил розмір збитків, завданих енергопостачальникові порушенням правил користування електроенергією, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли в розрахунковий період. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами обчислюється за Методикою 2006 року.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин п. 11 Правил, яким передбачено відповідальність власника будинку або організації, у віданні якої перебуває будинок, за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них, оскільки до зазначених правовідносин цей пункт правил не застосовується виходячи з того, порушення Правил полягало не в пошкодженні приладу обліку чи пломб на ньому, а у використанні нульового проводу, при якому спожита електрична енергія не обліковувалася.

Під час вирішення спору суд у порушення вимог ст. 60, 212, 214 ЦПК України належним чином не перевірив доводів сторін та надані докази на підтвердження чи спростування факту безоблікового споживання ОСОБА_3 та членами її сім’ї електричної енергії.

При цьому суд не врахував, що акт про порушення Правил споживання електричної енергії є одним із доказів такого порушення, який підлягає перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Крім того, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що акт про порушення ОСОБА_3 правил користування електричною енергією, складений працівниками ВАТ "Львівобленерго" як посадовими особами, та рішення комісії Франківського РЕМ про нарахування завданих збитків є внутрішніми документами ВАТ "Львівобленерго", які безпосередньо не покладають на позивачів певних обов’язків, а відтак не порушують прав та інтересів позивача.

Таким чином визнання незаконним і скасування акта про порушення ОСОБА_3 Правил не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав у розумінні ст. 16 ЦК України.

Зазначений акт, як указувалося раніше, може бути доказом під час вирішення іншого спору, в якому оспорюються дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення майнових збитків від самовільного підключення до електромережі, вирішуючи які суд зобов’язаний дати оцінку вказаному акту.

Апеляційний суд на зазначені порушення судом першої інстанції уваги не звернув, у зв’язку із чим судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Франківського районного суду м. Львова.