Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сумах, третя особа – відкрите акціонерне товариство "Сумське НВО імені М.В. Фрунзе", про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сумах на рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 24 лютого 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сумах (далі – відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що вона з 1970 року до 1 червня 2000 року працювала кранівницею цеху № 1 відкритого акціонерного товариства "Сумське НВО імені М.В. Фрунзе", а з 9 червня 2000 року була переведена на посаду кранівницею в цеху № 31 ДП "Завод ОБ та ВТ".

Висновком МСЕК від 1 грудня 2005 року їй встановлено 60% втрати професійної працездатності.

Посилаючись на те, що роботодавець не створив їй належних умов праці та не забезпечив додержання вимог законодавства про охорону праці, у зв`язку із чим вона отримала професійне захворювання та втратила працездатність, просила стягнути з відділення Фонду 20 тис. грн. завданої моральної шкоди.

рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 лютого 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з відділення Фонду на її користь 2 500 грн. завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в результаті порушення права позивачки на безпечні умови праці їй завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відділення Фонду.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Судом установлено, що висновком МСЕК від 1 грудня 2003 року ОСОБА_1. встановлено 40% втрати професійної працездатності вперше.

рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 червня 2004 року з відділення Фонду стягнуто на користь ОСОБА_1. 4 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Висновком МСЕК від 1 грудня 2005 року ОСОБА_1. встановлено 60% стійкої втрати працездатності, у тому числі 40% повторно та 20% первинно за професійним захворюванням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 3, 5 постанови № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Зміна ступеня втрати професійної працездатності не може бути підставою для повторного відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; доводів відділення Фонду належним чином не перевірив та не взяв до уваги, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 червня 2004 року з відділення Фонду на користь позивачки вже було стягнуто моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин колегія суддів визнає, що під час вирішення справи судами неправильно застосовані норми матеріального права, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сумах задовольнити.

рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 24 лютого 2009 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сумах про відшкодування моральної шкоди відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.