Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (далі – ТОВ "АЛЛО") про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ТОВ "АЛЛО" на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ "АЛЛО" про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошової суми та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що 17 листопада 2005 року за договором купівлі-продажу він придбав у відповідача мобільний телефон "NOKIA-6021" за 825 грн.

Посилаючись на те, що придбаний телефон має істотні недоліки, у зв’язку із чим він неодноразово звертався до сервісного центру, ОСОБА_6 просив розірвати договір купівлі-продажу зазначеного телефону й зобов’язати ТОВ "АЛЛО" повернути сплачені за телефон кошти.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1 тис. грн.. на відшкодування моральної шкоди, завданої продажем товару неналежної якості.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року рішення суду першої інстанції частково скасовано й ухвалено нове рішення, яким ухвалено розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону "NOKIA-6021", укладеного 17 листопада 2005 року між ОСОБА_6 та ТОВ "АЛЛО"; стягнути з ТОВ "АЛЛО" на користь ОСОБА_6 825 грн. сплачених за телефон; зобов’язати ОСОБА_6 передати ТОВ "АЛЛО" мобільний телефон "NOKIA-6021"; у решті - рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "АЛЛО" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Відповідно до вимог чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом установлено, що 17 листопада 2005 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу мобільного телефону "NOKIA-6021", за умовами якого відповідач передав у власність позивачу товар, який останній прийняв, сплативши його вартість у розмірі 825 грн. При цьому покупцю передано гарантійний талон, яким встановлений гарантійний строк експлуатації телефону – один рік.

8 лютого 2006 року, вдруге в квітні 2006 року, в період гарантійного строку експлуатації телефону, у зв’язку з виявленими недоліками товару позивач змушений був звертатися до сервісного центру для усунення недоліків проданого йому товару, який не відповідає технічним вимогам, що пред’являються до цієї моделі телефону, має істотні недоліки у вигляді некоректної роботи програмного забезпечення, що виявили протягом гарантійного строку, які виникли з вини виробника товару.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом, який визначено законом для даної категорії спорів, про застосування якого заявив у судовому засіданні представник відповідача.

Такий висновок суду першої інстанції з огляду на вищезазначені вимоги закону та встановлені обставини є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушені норми цивільного

процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 червня 2009 року скасувати, залишити в силі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2009 року.

Ухвала оскарження не підлягає.