Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Григор'євої Л.І., Данчука В.Г.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 про стягнення збитків за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2009 року

У січні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3, яка має в різних філіях відділення компенсаційні ощадні книжки, у порушення вимог чинного законодавства двічі отримала компенсаційні виплати в розмірі по 1 тис. грн. Просив на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути із ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти в розмірі 1 тис. грн.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі – ВАТ "Державний ощадний банк України") просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ВАТ "Державний ощадний банк України" не доведено факт того, що внаслідок отримання компенсаційних виплат ОСОБА_3 йому завдано збитків.

Однак з висновком судів не можна погодитись, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, підставою позову позивачем зазначено ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку з безпідставним отриманням майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 "Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР" (1-2008-п) , прийнятою відповідно до законів України: "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадянам України" (537/96-ВР) , "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , у підп. 1 п. 1 передбачено, зокрема, виплату в 2008 році установами ВАТ "Державний ощадний банк України" громадянам компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року до установ Ощадного банку СРСР, у межах проіндексованих заощаджень, але не більше 1 тис. грн. на одного вкладника.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 отримала передбачену цією постановою компетенцію за двома компенсаційними ощадними вкладами.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення зайво отриманих грошових коштів, суди виходили з недоведеності того факту, що саме ВАТ "Державний ощадний банк України" належить право вимоги за цим позовом як потерпілій стороні.

Однак до такого висновку суди дійшли з порушенням вимог ст. ст. 10, 30, 60, 213- 215 ЦПК України, без належної перевірки доводів позивача щодо характеру виплат, змісту повноважень ВАТ "Державний ощадний банк України" при здійсненні компенсаційних виплат та порядку повернення громадянам знецінених виплат.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала оскарженню не підлягає.