Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору позики дійсним, стягнення боргу та моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним,

У травні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 вересня 2006 року уклав з відповідачем договір позики, згідно якого надав йому у борг 15 тис. грн., які останній зобов’язався повернути у строк до 1 жовтня 2006 року, про що написав відповідну розписку. У встановлений строк відповідач свої зобов’язання не виконав, кошти не повернув. Просив визнати договір позики дійсним, стягнути з ОСОБА_7 суму боргу та 1 тис. грн. моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним позовом, ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання договору позики – письмового зобов’язання у вигляді виданої ним 1 вересня 2006 року на ім’я позивача розписки про повернення коштів у сумі 15 тис. грн. недійсним. В обґрунтування позову зазначав, що видана ним розписка не є договором позики - у ній не зафіксовано факту передачі позивачем йому певної суми коштів, грошей у борг він не отримував, а в дійсності ця розписка була видана на підтвердження укладеної 1 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_6 усного договору доручення, згідно якого він зобов’язався за кошти позивача придбати для нього торгівельний модуль вартістю 15 тис. грн. Проте, видавши таке зобов’язання, грошей від позивача не отримував, тому придбати торгівельний модуль не мав можливості.

Рішенням Кам"янобродівського районного суду м. Луганська від 12 жовтня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано договір позики грошей у сумі 15 тис. грн., укладений 1 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дійсним.

Стягнуто на користь позивача борг у сумі 15 тис. грн. та судові витрати у розмірі 180 грн. Інші позовні вимоги ОСОБА_6 та зустрічні вимоги залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2008 року рішення Кам"янобродівського районного суду м. Луганська від 12 жовтня 2007 року змінено в частині відмови в позові ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто на користь позивача 1 тис. грн. моральної шкоди. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального й процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що 1 вересня 2006 року між сторонами укладено договір позики, що підтверджується письмовою розпискою про те, що ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_8 отримав у борг 15 тис. грн. зі строком повернення до 1 жовтня 2006 року, проте гроші не повернув. Тому суди підставно стягнули їх у примусовому порядку.

Про факт укладення договору позики свідчить видана розписка.

Вимоги позивача про визнання дійсним договору позики є зайвими, оскільки видана відповідачем розписка свідчить про укладенні договору позики.

Тому речення, яке зазначене у судових рішеннях: "Визнати дійсним договір позики коштів у сумі 15 тис. грн., укладений 1 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7." із судових рішень слід виключити як зайве.

Доказів про укладення між сторонами договору доручення, про який ОСОБА_7 зазначає у зустрічному позові, не надано, тому висновки судів про безпідставність зустрічних позовних вимог є правильними.

Проте апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про стягнення на користь позивача 1 тис. грн. моральної шкоди, встановивши, що між сторонами укладено договір позики грошових коштів та фактично виникли договірні відносини, помилково застосував положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, які на спірні відносини не поширюються

За таких обставин речення апеляційного суду в частині відшкодування на користь позивача моральної шкоди підлягає скасуванню із залишенням в цій частині без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Виключити із судових рішень речення: "Визнати дійсним договір позики коштів у розмірі 15 тис. грн., укладений 1 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7." як помилково зазначене.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 24 березня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1 тис. грн. моральної шкоди скасувати та в цій частині залишити без змін рішення Кам"янобродівського районного суду м. Луганська від 12 жовтня 2007 року

У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.