826/1508/13-а Про визнання дій державної виконавчої служби протиправними, скасування постанови про стягнення виконавчого збору - 23.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 24.01.2013 року ВП №34709508,

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 24.01.2013 року ВП №34709508 про стягнення виконавчого збору.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу Господарського суду Львіської області від 25.07.2012 року №5015/1645/12 щодо стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-господарський центр "Піраміда" 42874212,01 грн. основного боргу та 62772,50 грн. судового збору відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34709508 від 12.10.2012 року.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

В пункті 3 постанови зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012 року ВП №34709508 була отримана позивачем 18.10.2012 року.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 31.10.2012 року виконавче провадження №34709508 було зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 та ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з внесенням ДП "НАЕК "Енергоатом" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 03.01.2013 року виконавче провадження №34709508 було поновлено на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначена постанова супровідним листом від 04.01.2013 року №12-0-34-4092/5-606/12 була направлена на адресу позивача.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України від 24.01.2013 року ВП №34709508 на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 4293698,45 грн. у зв'язку з тим, що в наданий для добровільного виконання строк рішення суду боржником виконано не було.

Позивач, не погоджуючись з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.01.2013 року ВП №34709508, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до положень частини першої та другої статті 11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною другою статті 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не виконав вимоги державного виконавця стосовно самостійного виконання рішення Господарського суду Львівської області в термін, встановлений для добровільного виконання, будь - яких повідомлень відповідачу не надав.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Як було встановлено колегією суддів, у пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2012 року ВП№34709508 було зазначено про надання позивачу семиденного строку з моменту винесення (отримання) постанови для самостійного виконання рішення суду.

Постанова про поновлення виконавчого провадження ВП №34709508 була винесена відповідачем 03.01.2013 року та відповідно до канцелярського штампу зареєстрована позивачем, як вхідна кореспонденція, 10.01.2013 року.

Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№34709508 була винесена відповідачем 24.01.2013 року, тобто після спливу семиденного строку для самостійного виконання рішення суду, як з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, так і з моменту винесення та отримання позивачем постанови про поновлення виконавчого провадження.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідачем не було вчинено дій щодо примусового виконання рішення суду, як на обставину, яка зумовлює відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчий збір є санкцією майнового характеру за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, а не є складовою витрат органів державної виконавчої служби, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, стягнення яких передбачено статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не ставиться обов'язковою умовою при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору фактичне примусове стягнення заборгованості з боржника, разом з тим, частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.