Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України у складі:

головуючого: Сеніна Ю.Л.,

суддів: Барсукової В.М., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона" відкритого акціонерного товариства "Київсільелектро" про вселення,

У серпні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона" відкритого акціонерного товариства "Київсільелектро" (далі – ДП "Чернігівська механізована колона") про вселення до кімнатиАДРЕСА_1, що є гуртожитком.

ОСОБА_3 посилалась на те, що з березня 1998 року за домовленістю між адміністрацією залізничної станції Чернігів-Північний, на якій вона працює, та ДП "Чернігівська механізована колона" мешкала в кімнаті № 22 указаного гуртожитку. З 2004 року з нею постійно проживає її дочка ОСОБА_4 У червні 2004 року її разом із дочкою переселили до іншого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи таке переселення тим, що в гуртожитку будуть проведені ремонтно-будівельні роботи та змінено його статус. 9 квітня 2008 року їм повідомили про необхідність звільнення кімнати АДРЕСА_1 у зв’язку зі зміною статусу гуртожитку на житловий будинок. Оскільки вона та ОСОБА_4 мають право на проживання в гуртожитку по АДРЕСА_1, зареєстровані за вказаною адресою, просили вселити їх до кімнати № 22.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2009 року в задоволенні позову відмовлено .

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18 березня 2009 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Вселено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до гуртожитку, що розташований на АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ДП "Чернігівська механізована колона" відкритого акціонерного товариства "Київсільелектро" просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 129 ЖК України єдиною підставою для вселення на жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видається на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрацією підприємства, установи, організації.

За змістом указаних норм право на вселення та проживання в гуртожитку надається особам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах. Надання жилої площі особам, які не працюють на підприємстві, (за розпорядженням керівництва без видачі ордера) є порушенням діючого законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_3, яка вселилась до гуртожитку з дозволу адміністрації ДП "Чернігівська механізована колона," була зареєстрована в ньому та переселена до іншого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку з реконструкцією гуртожитку та зі зберіганням обов’язку вносити плату за користування ліжко-місцем. Оскільки відповідач не ставив питання про незаконність вселення її та дочки до гуртожитку, то це свідчить про визнання за ними права на проживання в цьому гуртожитку, тому вони підлягають вселенню до гуртожитку.

Проте такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ДП "Чернігівська механізована колона" та є гуртожитком (а.с. 49-64). Позивачка ОСОБА_3 вселилась до нього в 1998 році на підставі листа-клопотання керівництва залізничної станції Чернігів-Північний за погодженням з адміністрацією Чернігівської механізованої колони, зареєстрована в ньому в 1998 році, а ОСОБА_4 зареєстрована в цьому гуртожитку в серпні 2004 році.

Після реконструкції на підставі рішення Чернігівської міської ради від 21 липня 2008 року № 188 було частково було змінено статус гуртожитку: ряд приміщень були переведені в жилі, а квартирам №№ 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17 залишено статус гуртожитку для проживання сімей (а.с. 66).

Усього у будинку після реконструкції залишилось 18 квартир. Квартири під номером 22, яку раніше займали позивачки, у реконструйованому будинку немає.

Установивши, що позивачкам спеціальний ордер на вселення до гуртожитку не видавався, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з ДП "Чернігівська механізована колона" у трудових відносинах не перебували та не перебувають, суд з урахуванням указаних норм закону дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не виникло право на проживання в гуртожитку АДРЕСА_1, та відмовив у задоволенні позову про вселення.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона" відкритого акціонерного товариства "Київсільелектро" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18 березня 2009 року скасувати та залишити в силі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.