Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Банк Професійного Фінансування" до ОСОБА_7 та дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр "Глобус" про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр "Глобус" на заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 9 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2009 року,

У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Банк Професійного Фінансування" (далі - ВАТ "Банк Професійного Фінансування") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 та дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр "Глобус" (далі – ДП "КФЦ "Глобус") про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 18 січня 2006 року ним було укладено з відповідачами договір, за яким він надав ОСОБА_7 споживчий кредит у розмірі 6 141 грн. 36 коп., а ДП "КФЦ "Глобус" поручився перед банком за виконання ОСОБА_7 свого обов’язку по поверненню кредиту. Посилаючись на неповернення ОСОБА_7 частини кредиту у розмірі 3 999 грн. 36 коп., позивач просив стягнути цю суму солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 9 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2009 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ДП "КФЦ "Глобус" на користь ВАТ "Банк Професійного Фінансування" 3 999 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2006 року.

У касаційній скарзі ДП "КФЦ "Глобус", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові до нього.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про стягнення солідарно з відповідачів суми боргу за кредитним договором суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що боржник ОСОБА_7 допустив таку заборгованість, строк припинення поруки не настав, відтак, відповідачі повинні відповідати перед банком як солідарні боржники.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

На підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом установлено, що 18 січня 2006 року між ВАТ "Банк Професійного Фінансування" і відповідачами укладено договір, за яким банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 6 141 грн. 36 коп. строком до 18 липня 2007 року зі сплатою 856 грн. 20 коп. за користування кредитом, а ДП "КФЦ "Глобус" поручилося перед банком за виконання ОСОБА_7 свого обов’язку по поверненню кредиту.

Пунктом 3 договору було передбачено, що позичальник ОСОБА_7 погашає кредит щомісячно не пізніше 18 числа в сумі не менше 341 грн. 19 коп. У разі нездійснення позичальником платежів у зазначені строки ДП "КФЦ "Глобус" в п. 11 договору взяло на себе обов’язок сплатити банку необхідні суми протягом двох днів з часу письмового звернення банку (а.с. 8).

Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_7 перед банком той порушив встановлений договором графік повернення кредиту та здійснив платежі лише 13 лютого, 10 березня, 4 квітня, 5 травня та 20 липня 2006 року (а.с. 5). Також судом установлено, що банк звернувся до ДП "КФЦ "Глобус" з письмовим повідомленням про порушення позичальником ОСОБА_7 своїх зобов’язань за договором та з вимогою про сплату заборгованих ним сум 23 листопада 2007 року.

Суд на зазначене уваги не звернув, того факту, що згідно з умовами договору позичальник ОСОБА_7 зобов’язувався повертати кредит щомісячно періодичними платежами, не врахував, оцінки йому не дав та помилково вважав, що строк виконання зобов’язання ОСОБА_7 перед банком закінчився 18 липня 2007 року.

Разом з тим, це має значення для правильного вирішення питання про те, чи не сплив строк поруки ДП "КФЦ "Глобус" за зобов’язаннями ОСОБА_7 перед банком по окремих з цих періодичних платежів.

Не з’ясувавши обставин, які мають значення для справи, суд передчасно ухвалив рішення.

Крім того, на порушення вимог ст. 16 ЦПК України судом не взято до уваги, що позивачем, який є юридичною особою, пред’явлено вимоги як до фізичної особи – ОСОБА_7, так і до юридичної – ДП "КФЦ "Глобус", для розгляду їх в одному провадженні в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр "Глобус" задовольнити частково.

Заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 9 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.