Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Мукачівської медико-соціальної експертизи, обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа – управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про встановлення причинного зв’язку інвалідності з проходженням військової служби, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2010 року,

У серпні 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що у 1965 році під час проходження строкової служби отримав захворювання та перебував на стаціонарному лікуванні з 30 квітня 1965 року до 19 червня 1965 року та звільнений в запас на підставі свідоцтва про хворобу. Мукачівським МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності загального захворювання безстроково. Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2008 року встановлено юридичний факт того, що він отримав захворювання під час проходження служби в Радянській Армії. Вказував, що він звернувся до відповідача про надання висновку того, що він отримав захворювання під час проходження служби в Радянській Армії, однак відповіді не отримав. Просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Мукачівську МСЕК розглянути його питання на засіданні та прийняти рішення про присвоєння йому статусу інваліда Радянської Армії.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2008 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.