Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства "Одеське міське агентство з приватизації житла", управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору дарування недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним, виселення та вселення, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, в інтересах малолітньої ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_5 про визнання договору дарування дійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 листопада 2009 року,

У лютому 2006 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_3 із зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради 1 жовтня 2004 року на ім’я ОСОБА_7; визнати недійсним договір дарування зазначеної квартири, укладений 28 жовтня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири від 31 березня 2006 року укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виселити ОСОБА_5 разом із сім’єю зі спірної квартири та вселити ОСОБА_3

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати дійсним договір дарування спірної квартири від 28 жовтня 2004 року, оскільки малолітня ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживала.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона придбала квартиру на законних підставах, тобто є добросовісним набувачем. Просила визнати дійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 31 березня 2006 року, укладений між нею та ОСОБА_4

Рішенням Малиновського районного суду від 24 березня 2090 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 4 листопада 2009 року, в задоволенні позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси відмовлено. Зустрічні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено. Визнано договір дарування від 28 жовтня 2004 року та договір купівлі-продажу від 31 березня 2006 року дійсними.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та відмовити в задоволенні зустрічних позовів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.