Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Старокримський", приватного сільськогосподарського підприємства "Старокримський" про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі – продажу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Старокримський" на рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 30 червня 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_6 звернулася із позовом до ВАТ "Старокримський" та ПСП "Старокримський" про визнання права власності на багаторічні насадження черешні, що знаходяться на земельній ділянці належній їй на праві власності, а також про визнання недійсним договору купівлі – продажу багаторічних насаджень черешні від 21 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ "Старокримський" та ПСП "Старокримський". Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 8 листопада 2005 року вона є власником земельної ділянки площею 4, 631 га, яка розташована на території Первомайської сільської ради Кіровського району АРК. На зазначеній земельній ділянці ростуть багаторічні насадження черешні. На думку позивачки, оскільки вона є власником земельної ділянки, то все, що на ній знаходиться також є її власністю. Крім того, 21 грудня 2007 року між ВАТ "Старокримський" та ПСП "Старокримський" укладено договір купівлі – продажу багаторічних насаджень черешні, який на думку позивачки є недійсним.

Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 серпня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 30 червня 2009 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі – продажу багаторічних насаджень від 21 грудня 2007 року, укладений між ВАТ "Старокримський" та ПСП "Старокримський", в частині купівлі – продажу багаторічних насаджень, що знаходяться на ділянці № 9 лота № 91, площею 4, 6313 га на території Первомайської сільської ради Кіровського району АРК. Визнано за ОСОБА_6 право власності на багаторічні насадження черешні, що знаходяться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_6, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку площею 4, 631 га, ділянка № 9 в лоті № 91 на території Первомайської сільської ради Кіровського району АРК.

У касаційній скарзі ВАТ "Старокримський" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на землю, та після його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України та частини третьої статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Установлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 8 листопада 2005 року ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 4, 631 га, яка розташована на території Первомайської сільської ради Кіровського району Автономної Республіки Крим. Земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на ній знаходяться багаторічні насадження черешні.

Спірну земельну ділянку ОСОБА_6 отримала унаслідок розпаювання майна радгоспу – заводу "Старокримський" шляхом продажу акцій ВАТ "Старокримський", утвореного на основі цього підприємства.

Отже, набуваючи право власності на земельну ділянку, ОСОБА_6 набула і право власності на багаторічні насадження черешні, які знаходяться на цій земельній ділянці.

Оскільки ВАТ "Старокримський" не є власником багаторічних насаджень черешні, які є предметом договору купівлі – продажу від 21 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ "Старокримський" та ПСП "Старокримський", то зазначений договір купівлі – продажу укладено з порушенням норм закону і є недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що діями відповідачів порушені її законні права, які підлягають захисту.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Старокримський" відхилити.

Рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 30 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.