Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі – ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі – Відділення) про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 червня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від професійного захворювання, отриманого під час роботи у відповідача, помер її чоловік – ОСОБА_4 Оскільки смерть останнього знаходиться в причинному зв`язку з професійним захворюванням, вважала, що має право на відшкодування моральної шкоди як дружина померлого на підставі ст. 1168 ЦК України.

Просила стягнути з ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на її користь 250 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

До участі у справі як співвідповідача судом було залучено Відділення.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 червня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суди виходили з того, що позивачка не має права на відшкодування моральної шкоди за померлого від професійної хвороби чоловіка, оскільки Законом України "Про охорону праці" (2694-12) відшкодування за завдану шкоду перекладено з роботодавця на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) відшкодування Фондом моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей припинено з 1 січня 2008 року.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 під час роботи на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" у період з 27 серпня 1991 року до 4 серпня 2006 року ушкодив своє здоров`я внаслідок професійного захворювання.

За висновком медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) від 30 листопада 2007 року смерть ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться в причинному зв`язку з професійним захворюванням.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції не врахував, що зупинення права громадян, які потерпіли від професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України " Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , не позбавляє цих громадян права на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 2371 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) за рахунок власника або уповноваженого ними органу (працедавця).

Не врахував цього й суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін.

У зв`язку з тим, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України обов`язок відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як установлено судом, смерть чоловіка позивачки настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, які спричинені негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов`язків, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності в чинному законодавстві норми, яка визначає порядок відшкодування моральної шкоди працівникові, смерть якого настала внаслідок професійного захворювання.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України судове рішення може бути скасовано за умови, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи. Якщо порушення закону, зазначені в ч. 1 цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що процесуальні порушення були допущені судом першої інстанції та не були усунені апеляційним судом, судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Р ішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.