Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Академремстрой", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я та стягнення моральної шкоди,

У січні 2001 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у ЗАТ "Академрембуд". У 1978 році з ним з вини відповідача стався нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК у 1978 році йому встановлено 70 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом ІІ групи.

ЗАТ "Академрембуд" виплачувало йому щомісячне відшкодування у зв’язку з втратою працездатності у розмірі 50 грн. та йому призначена пенсія у розмірі 46 грн.

Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі заборгованість по виплаті страхового відшкодування у розмірі 7 886 грн. 30 коп. за період з 1 грудня 2001 року до 31 жовтня 2003 року, а з ЗАТ "Академрембут" - 5 610 грн. 91 коп. за період з січня 1998 року до листопада 2001 року, відшкодувати вартість санаторно-курортного лікування за період з 1998 року до 2003 рік та моральну шкоду з кожного з відповідачів по 20 тис. грн.

Також просив зобов’язати виконавчу дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі починаючи з листопада 2003 року провести перерахунок належних до виплати йому сум згідно з вимогами ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16 липня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ЗАТ "Академрембуд" м. Києва на користь позивача 5 610 грн. 91 коп. і 493 грн. шкоди, завданої ушкодженням здоров’я. З управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди – 3 298 грн.62 коп.; з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі – 4 587 грн. 58 коп.

Зобов’язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі до 15 вересня 2007 року провести перерахунок щомісячних страхових виплат починаючи з листопада 2003 року. Також стягнуто з відповідачів по 5 тис. грн. моральної шкоди. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 31 січня 2008 року рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16 липня 2007 року в частині стягнення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі на користь позивача судових витрат з кожного по 450 грн. 44 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі по 5 тис. грн. з кожного скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_6 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що підприємство й Фонд неправильно застосовували коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів працівників підприємства, а з 2001 року після передачі підприємством документів до Фонду - він також продовжував неправильно виплачувати ОСОБА_6 суми відшкодування шкоди, тому вони підлягають перерахуванню та стягненню на його користь.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Висновком МСЕК від 1978 року позивача визнано інвалідом ІІ групи з втратою 70 % працездатності.

ЗАТ "Академрембуд" виплачувало позивачу щомісячне відшкодування у зв’язку з втратою працездатності у розмірі 50 грн., а також йому призначена пенсія по інвалідності у розмірі 46 грн.

На той час діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (472-93-п) .

Крім того, на момент настання нещасного випадку для обчислення середнього заробітку був чинний Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) .

Цими правилами передбачено, що якщо на час звернення за відшкодуванням шкоди не збереглися документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров’я, розмір відшкодування шкоди обчислюється за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі) потерпілого або береться тарифна ставка (оклад) подібної професії (посади). Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою власника або відповідного архіву ( п. 26 Правил).

Згідно з п. 28 Правил (472-93-п) перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Ухвалюючи рішення, суди виходили не із середньомісячного заробітку, відповідного працівника за період з 1998 року по 2000 рік, зазначеного у довідці ЗАТ "Академрембуд" від 15 серпня 2001 року № 45/305, а із середньомісячного заробітку, визначеного згідно даних про розмір середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника по галузі "Будівництво" у м. Києві за період з вересня 1998 року по серпень 2001 року, наданих Державним комітетом статистики України, які були покладені в основу проведеної судово-економічної експертизи, та у порушення вимог ст. 213 ЦПК України не перевірили, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві; не дали оцінки відомостям про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача в оспорюваний період, що позбавляє можливості перевірити правильність чи неправильність застосування підприємством коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахуванні позивачу розміру відшкодування втраченого заробітку, а також не встановили чи проводилося реальне підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві та чи змінювалася структура заробітної плати.

Також судам слід звернути увагу на те, що виходячи із визначеного підприємством розміру страхового відшкодування на 2001 рік, Фонд повинен здійснювати потерпілому щомісячні виплати із застосуванням коефіцієнтів зростання реальної середньомісячної заробітної плати в галузях національної економіки, встановлених постановами правління Фонду.

За таких обставин судові рішення в частині стягнення сум страхового відшкодування на користь ОСОБА_6 підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_6 та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Севастополі задовольнити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16 липня 2007 року та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 31 січня 2008 року в частині стягнення на користь ОСОБА_6 сум страхового відшкодування скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.