Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Державного казначейства України, Центральної бази ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, третя особа – ОСОБА_4, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2009 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з вини ОСОБА_4, який керував належним Центральній базі ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України автомобілем, 19 листопада 2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), у результаті якої він отримав тяжкі тілесні ушкодження. Стверджував, що після ДТП він став інвалідом третьої групи, а його сім`я розпалася, що спричинило йому моральну шкоду.

Просив стягнути з відповідачів 5 112 грн. 07 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 200 тис. грн. моральної шкоди.

У процесі розгляду справи позивач збільшив свої вимоги й просив стягнути 10 194 грн. 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 із Центральної бази ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України 5 112 грн. 07 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 4 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено: зменшено суму відшкодування моральної шкоди до 10 тис. грн.; у решті – рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення ухвалене судом апеляційної інстанції в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

У решті – судове рішення не оскаржується.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України та Центральна база ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, указуючи на необґрунтованість вимог ОСОБА_5, просять відхилити його скаргу та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Оскільки судові рішення не оскаржені в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, суд відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права про визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суди як першої, так і апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що зазначеними діями відповідача позивачу дійсно була завдана моральна шкода, яка повинна бути відшкодована відповідно до вимог ст. ст. 1167, 1187 ЦК України.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи суму стягнутої на користь ОСОБА_3 моральної шкоди до 10 тис. грн., суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів своїх вимог про відшкодування моральної шкоди через часткове позбавлення можливості реалізації своїх здібностей як журналіста.

Проте погодитися з висновками щодо зменшення розміру моральної шкоди до такого розміру не можна.

Положеннями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

З урахуванням вищенаведеного, ураховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру стягнутої на користь позивача моральної шкоди в сумі 50 тис. грн.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди підлягає скасуванню із залишенням у силі в цій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду міста Києва від 4 серпня 2009 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.