Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гуменюка В.І.,

суддів:

Балюка М.І.,

Косенка В.Й.,

Данчука В.Г.,

Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8 – до ОСОБА_9 про визнання припиненим права на частку у спільному майні, визнання права власності на частку квартири за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 6 серпня 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_6 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_7 звернулася із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що вона разом із неповнолітніми дітьми та колишнім чоловіком, ОСОБА_9, є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1. Спільне володіння та користування квартирою з відповідачем є неможливим, оскільки шлюб між подружжям розірваний, стосунки між ними неприязні. У зв’язку з тим, що частка відповідача не може бути виділена в натурі, ОСОБА_6 просила припинити право власності ОСОБА_9 на ? частину квартири, відшкодувавши йому ринкову вартість його частки в розмірі, установленому експертним шляхом, тому що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника. У процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та просила визнати право власності на вказану ? частину квартири за нею, ОСОБА_7, ОСОБА_7 у рівних частках; стягнути з відповідача на їхню користь судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 6 серпня 2009 року, позов задоволено. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 грошову компенсацію вартості ? частини квартири. Визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 право власності на ? частину квартири.

У касаційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що спірна квартира є неподільною. Шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_9 розірвано. Спільне володіння та користування квартирою через неприязні, ворожі стосунки між співвласниками є неможливим. ОСОБА_6 внесла на депозитний рахунок суду 1/4 частину вартості спірної квартири, ОСОБА_9 не має змоги сплатити 3/4 частки вартості квартири, а тому припинили його право на частку у спільному майні.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували та в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються; чи припинення права власності на частину спірної квартири не завдасть істотної шкоди правам і охоронюваним законом інтересам співвласника; чи є в співвласника інше житло; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не дали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 6 серпня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.