Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до підприємства з іноземною інвестицією "Айронімпекс-Україна" про стягнення заборгованості із заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2006 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_6 звернувся в порядку ст.ст. 116, 117 КЗпП України і ст.ст. 14, 18 Закону України "Про оплату праці" з позовом до підприємства з іноземною інвестицією "Айронімпекс-Україна" про стягнення заборгованості із заробітної плати. В обгрунтування своїх вимог позивач указував, що працював у відповідача з 3 травня 1993 року до 13 жовтня 2004 року на посаді докера-механізатора. У період з 1 жовтня 2003 року до 1 жовтня 2004 року відповідач змінив діючі на підприємстві умови оплати праці й знизив тарифні ставки. Унаслідок цього заробітна плата позивача зменшилася на 10 копійок, що за весь період складає 500 гривень. Крім того, у цей же період відповідач не нарахував і не виплатив передбачену колективним договором і положенням про оплату праці премію в розмірі 20%, тобто 2 000 гривень. Оскільки оплата праці нижче встановлених норм застосовується тимчасово на строк не більше 6 місяців, а відповідач змінив умови оплати без попередження і з порушенням вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оплату праці", позивач просив стягнути на його користь 2 500 гривень заборгованості із заробітної плати.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 2 500 гривень заборгованості із заробітної плати.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2006 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у порушення вимог п. 4 ст. 97 КЗпП України неправомірно зменшив розмір заробітної плати ОСОБА_6, а також не виплачував премії, установлені колективним договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд обгрунтовано виходив із того, що позивач не довів своїх вимог щодо недонарахування й виплати йому заробітної плати за тарифною ставкою та премії.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи апеляційним судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.