Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями,

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі – КП "Київтранспарксервіс") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним переміщенням транспортного засобу.

Зазначав, що 4 листопада 2008 року через закінчення у склоомивачу омиваючої рідини та повне забруднення вітрового скла він припаркував належний йому на праві власності автомобіль "Шкода Октавія", номерний знак НОМЕР_1, у незабороненому місці й увімкнув аварійну сигналізацію. Зазначений автомобіль було примусово переміщено на спеціально обладнаний майданчик для зберігання транспортних засобів КП "Київпарксервіс" з підстав, передбачених ст. 122 КУпАП, і повернуто йому лише після оплати робіт із доставлення та зберігання транспортного засобу в сумі 940 грн., при цьому жодних документів, на підставі яких автомобіль затримано, надано не було.

Посилаючись на те, що дії відповідача з переміщення належного йому на праві власності транспортного засобу є незаконними, просив стягнути з КП "Київпарксервіс" 940 грн. на відшкодування безпідставно сплаченого ним штрафу та 1 500 грн. моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто на його користь із КП "Київтранспарксервіс" 940 грн. на відшкодування коштів, сплачених за виклик евакуатора, 500 грн. моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року й направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не залучив до участі у справі управління Державної автомобільної інспекції у Шевченківському районі м. Києва, оскільки примусова евакуація транспортного засобу може бути проведена лише на підставі протоколу огляду та затримання транспортного засобу, який складається інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції.

Проте погодитись із такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції; 6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Статтею 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Для реалізації права апеляційного суду на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення по суті позовних вимог чи зміни рішення ч. 2 ст. 303 ЦПК України передбачена можливість дослідження апеляційним судом доказів, у тому числі й нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Крім того, у разі скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в ухвалі апеляційного суду обов`язково повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції, чим це підтверджено.

Усупереч вимогам процесуального закону апеляційний суд в ухвалі не зазначив, у чому полягає необхідність залучення до участі у справі управління Державної автомобільної інспекції у Шевченківському районі м. Києва і яким чином вирішення спору між ОСОБА_6 та КП "Київтранспарксервіс" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним переміщенням транспортного засобу, може вплинути на права та обов`язки управління Державної автомобільної інспекції у Шевченківському районі м. Києва та не навів доводів на підтвердження своєї позиції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов`язків, визначених законом, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.