Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до автогаражного кооперативу "Вертикаль" про визнання права власності та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що в 1992 році він став членом автогаражного кооперативу "Вертикаль" з метою отримання гаража-боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і вніс вступний внесок у розмірі 113 091 000 крб. у період з 1992 року до 1996 року. У січні 2006 року він звернувся за документами до голови правління автогаражного кооперативу "Вертикаль" для оформлення виділеного гаража в приватну власність, проте йому було відмовлено й повідомлено, що його виключено із членів кооперативу. Вважаючи своє виключення незаконним, позивач просив суд визнати за ним право власності на гараж-бокс № 232 в автогаражному кооперативі "Вертикаль" та стягнути 16 462 грн., що еквівалентно 2 138 доларам США, внесених ним на будівництво гаража.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на його користь з автогаражного кооперативу "Вертикаль" 16 462 грн. пайового внеску на будівництво гаража-боксу.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване у справі судове рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Позовні вимоги ОСОБА_3 полягали у визнанні права власності на гараж-бокс № 232 в автогаражному кооперативі "Вертикаль" (а.с. 4,5) та стягненні 2 138 доларів США, внесених на його будівництво.

Рішенням суду першої інстанції від 23 січня 2009 року позивачу відмовлено в задоволенні вимоги про визнання права власності на гараж-бокс № 232 та стягнуто з відповідача 16 462 грн. пайового внеску на його будівництво.

Апеляційний суд усупереч ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України неповно з’ясував обставини справи та ухвалив рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову ОСОБА_3 у визнанні права власності.

Суд апеляційної інстанції не зазначив, чому скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні права власності на гараж-бокс та чому повторно ухвалив таке ж рішення.

Не зроблено апеляційним судом висновку щодо позовних вимог про повернення внесених на будівництво коштів.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд апеляційного суду.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Р ішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.