Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за касаційною скаргою госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" на рішення апеляційного суду Черкаської області від 21 серпня 2009 року,

У листопаді 2008 року ГП "Чигиринські теплові мережі" звернулося із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1. Згідно законодавства України жильці квартир повинні оплачувати вартість наданих їм комунальних послуг, у тому числі і послуг з центрального опалення. Однак, відповідачі споживають послуги з централізованого опалення, однак не оплачують ці послуги. Станом на 1 жовтня 2008 року заборгованість відповідачів становить 4 512 грн. 36 коп. Ураховуючи викладене, ГП "Чигиринські теплові мережі" просило задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з відповідачів солідарно 4 512 грн. 36 коп. у рахунок оплати боргу за споживання послуг з централізованого опалення.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 червня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ГП "Чигиринські теплові мережі" 4 512 грн. 36 коп. у рахунок стягнення боргу за отриману теплову енергію, 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь держави 51 грн. у рахунок оплати державного мита.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21 серпня 2009 року рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 червня 2009 року скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ГП "Чигиринські теплові мережі" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову ГП "Чигиринські теплові мережі" у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГП "Чигиринські теплові мережі" не є виконавцем житлово – комунальних послуг з надання центрального опалення. Безпосередні виконавці житлово – комунальних послуг з надання центрального опалення вимог до відповідачів не пред’являють.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Установлено, що між ГП "Чигиринські теплові мережі" та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 склалися фактичні договірні відносини, відповідно до яких сторони взяли на себе наступні зобов’язання: ГП "Чигиринські теплові мережі" – надавати послуги з теплопостачання, а ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 дотримуватись вимог Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії за діючими тарифами.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України (435-15) (стаття 526 ЦК України).

Нормами статті 623 ЦК України передбачено відшкодування боржником кредиторові збитки, завдані порушенням зобов’язання.

Пунктами 9, 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 (1497-97-п) , які діяли на час виникнення спірних правовідносин, у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов’язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку. Споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

ОСОБА_8, у порушення вимог закону, самовільно відключився від мережі центрального теплопостачання.

Оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини, відповідач самовільно, без дотримання процедури, відключився від мережі центрального теплопостачання, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог ГП "Чигиринські теплові мережі".

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ГП "Чигиринські теплові мережі" та стягуючи з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 боргу за отриману теплову енергію, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що діями відповідачів порушуються права позивача, а тому їх права підлягають захисту.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 21 серпня 2009 року скасувати, залишивши в силі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 червня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.