ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2010 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ГБК "Парус", про усунення перешкод у користуванні гаражем за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ГБК "Парус", про визнання реєстраційного посвідчення на гараж недійсним та визнання права власності на гараж,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення № 25/24 від 19 січня 1996 року виконавчого комітету Ленінської районної ради у м. Дніпропетровську ним було побудовано гараж НОМЕР_1 в АГК "Парус" та отримана членська книжка від 9 липня 1996 року на зазначений гараж. Після закінчення будівництва спірного гаража, ОСОБА_2 власноручно повісив на гараж замки та завіз свої речі. Просив усунути перешкоди у користуванні гаражем НОМЕР_1 в АГК "Парус".
ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання реєстраційного посвідчення недійсним та визнання права власності на гараж. Посилалася на те, що гараж НОМЕР_1 будувався особисто для її користування та за її кошти. У 1994 році нею було внесено аванс та пайовий внесок на будівництво гаража. 15 січня 1996 року на гараж НОМЕР_1 в АГК "Парус" на її ім'я видано членську книжку. Сплачені членські внески за 1996 та 1997 роки та за електроенергію. 18 червня 1996 року внесені платежі на благоустрій території кооперативу. ОСОБА_1 займався будівництвом гаражів в АГК "Парус", незаконним шляхом отримав документи на спірний гараж та зареєстрував право власності на гараж НОМЕР_1 на своє ім'я. Просила визнати реєстраційне посвідчення від 4 вересня 1997 року на гараж НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 недійсним та визнати за нею право власності на гараж НОМЕР_1 в АГК "Парус".
Рішенням ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року, у задоволенні позову ОСОБА_1В відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано реєстраційне посвідчення від 4 вересня 1997 року на гараж НОМЕР_1 в АГК "Парус" на ім`я ОСОБА_1 недійсним. Визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж НОМЕР_1 в АГК "Парус".
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не встановлено.
Керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – ГБК "Парус", про усунення перешкод у користуванні гаражем за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ГБК "Парус", про визнання реєстраційного посвідчення на гараж недійсним та визнання права власності на гараж.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України В.І. Гуменюк