Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П.,

Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Нижньострутинської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання рішень ради незаконними та визнання незаконним державного акта про право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона як спадкоємиця майна батьків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме половини будинку АДРЕСА_1 має право на приватизацію земельних ділянок, розташованих в масиві с. Нижній Струтин в урочищах "Перед Михайлихов" площею 0,06 га і "На Осаді" площею 0,07 га, якими користувались її батьки. Звернувшись із заявою про приватизацію земельних ділянок восени 2008 року їй стало відомо про рішення НижньоСтрутинської сільської ради від 5 грудня 2006 року, яким припинено землекористування батьків ділянками загальною площею 0,13 га, в тому числі 0,06 га по вул. Шевченка і 0,07 га по вул. Логінського, та цю землю переведено до земель запасу сільської ради. Цим же рішенням зазначені земельні ділянки сільрадою передано у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Посилаючись на норми ст. 415 ЦК України, якими передбачено, що о соба, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди), в важає, що сільська рада без її дозволу безпідставно припинила право батьків на земельні ділянки та передала їх у власність іншим особам.

Просила визнати незаконним та скасувати рішення сесії НижньоСтрутинської сільської ради від 5 грудня 2006 року про вилучення земельних ділянок розміром 0,06 га по вул. Шевченка та 0,07 га по вул. Логінського і передачу їх ОСОБА_5 та ОСОБА_3

У процесі розгляду справи позивачка доповнила свої вимоги і просила припинити право користування і переведення в фонд сільської ради цих земельних ділянок, визнати недійсним та скасувати рішення сесії НижньоСтрутинської сільської ради від 29 грудня 1997 року про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_7, визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку від 4 листопада 2008 року

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачка не була належним землекористувачем оспорюваних земельних ділянок, її твердження про незаконне їх вилучення є безпідставним, а рішення НижньоСтрутинської сільської ради були винесені з дотриманням земельного законодавства.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.