Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П.,

Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – орган опіки і піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року,

У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що з травня 2003 року до січня 2007 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу мають сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Уточнивши у процесі розгляду справи свої вимоги, позивачка просила визначити місце проживання дитини разом із нею, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки батько дитини, ОСОБА_3, забрав у неї сина і не дає їй можливості бачитися з ним. Крім того, посилалася на те, що відповідач негативно впливає на дитину, вихованням дитини не займається, а весь час дитина перебуває із бабусею, яка за станом здоров’я не може в повному обсязі піклуватися нею.

У серпні 2007 року ОСОБА_3 подав зустрічний позов про визначення місця проживання його сина, ОСОБА_4, разом із ним, за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 9 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення зустрічних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.