Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку (далі – ЗАТ КБ) "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – виконавчий комітет Знам’янської міської ради як орган опіки та піклування, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

У лютому 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на те, що 19 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за яким вона одержала кредит у розмірі 17 551, 43 доларів США із умовою сплати за користування кредитором 15 % річних на суму залишку заборгованості, строк повернення кредиту встановлено до 19 червня 2018 року, проте ОСОБА_4 у порушення умов кредитного договору належним чином не сплачує банку необхідні платежі в повернення кредиту, має заборгованість по кредитному договору в розмірі 15 860, 69 доларів США, а відтак ЗАТ КБ "ПриватБанк" відповідно до умов іпотечного договору від 19 червня 2008 року має право звернути стягнення на предмет іпотеки – будинок АДРЕСА_1

Позивач просив для задоволення вимог банку за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки – будинок АДРЕСА_1 надати ЗАТ КБ "ПриватБанк" всі повноваження, необхідні для продажу будинку від імені відповідача, а також виселити відповідачів із зазначеного будинку та зняти їх з реєстраційного обліку місця проживання за адресою будинку.

Судом до участі в справі як відповідача залучено ОСОБА_6, як третю особу – виконавчий комітет Знам’янської міської ради як орган опіки та піклування.

Рішенням Знам’янського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 жовтня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити, рішення Знам’янського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.