ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства (далі – КП) "Координаційний центр по обслуговуванню населення" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку й прибудинкової території,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 і користуються послугами з утримання будинку та прибудинкової території, які надає підприємство, проте з невідомих причин ухиляються від укладення з КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" відповідного договору й не оплачують послуги належним чином, у зв’язку з чим станом на 1 березня 2009 року мають заборгованість у розмірі 992 грн. 60 коп.
Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 992 грн. 60 коп. заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку й прибудинкової території.
Рішенням Долинського районного суду від 25 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2009 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів 573 грн. 97 коп. заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку й прибудинкової території та 30 грн. на відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також стягнути з відповідачів солідарно в дохід держави 51 грн. судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити, рішення Долинського районного суду від 25 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін