Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, третя особа – комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська, про визнання права користування жилим приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_6 про виселення,

У грудні 2004 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська про визнання права користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зобов`язання укласти договір найму квартири № 3 у зазначеному будинку.

Зазначала, що наймачем спірного жилого приміщення була її бабуся – ОСОБА_7, яка померла в 1989 році.

Посилаючись на те, що у квартирі АДРЕСА_1 з 1979 року як член сім`ї ОСОБА_7 проживала її мати - ОСОБА_8, а вона вселилась до спірного жилого приміщення як член сім`ї ОСОБА_8, просила визнати за нею право користування зазначеним жилим приміщенням та зобов`язати виконавчий комітет Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська укласти з нею договір найму квартири № 3.

У березні 2006 року комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про виселення.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 й у квартиру № 3 в зазначеному будинку вселилась без законних підстав, просило виселити її зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська задоволено. Виселено ОСОБА_6 з квартири № АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2007 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 грудня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Зобов`язано виконавчий комітет Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська укласти з нею договір найму квартири № 3 . У задоволенні зустрічних позовних вимог комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська про виселення відмовлено.

У касаційній скарзі комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачка вселилась до квартири АДРЕСА_1 як член сім`ї наймача – ОСОБА_8, а відтак набула право користування зазначеним жилим приміщенням і підстав для її виселення зі спірного жилого приміщення немає.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судом установлено, що квартири № 2 і АДРЕСА_1 є самостійними предметами договору найму.

Позивачка зберігає право користування жилим приміщенням у квартирі № 2.

Квартира АДРЕСА_1 була надана в користування ОСОБА_7 – бабусі позивачки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу України (далі – ЖК України (5464-10) ) наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з вимогами ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Установивши, що ОСОБА_6 вселилась до спірного жилого приміщення з порушенням установленого законом порядку та що вона забезпечена жилим приміщенням, зберігає право користування квартирою АДРЕСА_2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за нею права користування квартирою № 3 у зазначеному будинку.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2007 року скасувати, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 грудня 2006 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.