Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І.,

суддів: Барсукової В.М., Данчука В.Г.,

Балюка М.І., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

У листопаді 2007 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що під впливом тяжких обставин: наявності боргів на загальну суму 320 635 грн., крадіжки в нього 54 тис. грн. і потреби в негайному поверненні боргу ОСОБА_6 у сумі 50 тис грн. – він змушений був продати відповідачці за 56 084 грн. крамницю № 12 та ларьок № 250, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належали йому на праві власності.

Посилаючись на те, що продав майно на вкрай невигідних умовах, ОСОБА_3 просив визнати договори купівлі-продажу крамниці № 12 та ларька № 250 від 7 вересня 2007 року недійсними.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 16 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 7 травня 2009 року, позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу крамниці № 12 та ларька № 250, укладені 7 вересня 2007 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Повернуто сторони до попереднього стану. Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежилі приміщення крамниці № 12 і ларька № 250. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 56 084 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, задовольняючи позов, виходив із того, що під час укладання договорів купівлі-продажу суттєво занижена вартість майна, ОСОБА_3 продав майно на вкрай невигідних умовах за наявності тяжкого матеріального становища.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.

Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім‘ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втрати житла чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

З матеріалів справи вбачається, що 7 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу крамниці № 12 за 36 937 грн. У п. 2.2 договору зазначено, що загальна вартість нежилого приміщення крамниці № 12 згідно з витягом № 15852099 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 7 вересня 2007 року становить 36 937 грн. Продаж крамниці № 12 здійснено саме за таку суму – п. 2.1 цього договору (а.с. 57).

7 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу ларька № 250 за 19 147 грн. У п. 2.2 договору зазначено, що загальна вартість нежилого приміщення ларька № 250 згідно з витягом № 15852671 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 7 вересня 2007 року становить 19 147 грн. Продаж ларька № 250 здійснено саме за таку суму – п. 2.1 цього договору (а.с. 56).

Заперечуючи проти позову, відповідачка та третя особа – ОСОБА_5 – посилалися на те, що фактично нежилі приміщення 7 вересня 2007 року були придбані в позивача за значно більшу суму, ніж зазначено в договорі.

Зокрема, указували, що ОСОБА_5 7 вересня 2007 року сплатив за ОСОБА_3 борг за кредитом у сумі 81 916 грн., про що є довідка в матеріалах справи (а.с. 20).

Крім того, було зараховано позивачу 45 тис. доларів США, які він був винен ОСОБА_5

Суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України зазначених обставин справи належним чином не перевірив. Не встановивши факту збігу тяжких для позивача обставин і наявності їх безпосереднього зв’язку з його волевиявленням укласти угоду на вкрай невигідних умовах, суд дійшов передчасного висновку про задоволення заявленого позову.

Апеляційний суд, залишаючи рішення районного суду без змін, указаних недоліків не усунув.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 16 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 7 травня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.