Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – орган опіки та піклування Попільнянської селищної ради Житомирської області про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Попільнянської селищної ради Житомирської області від 20 листопада 2008 року № 159 їй було видано ордер на кімнату АДРЕСА_1, площею 26 кв.м, однак вселитися у спірну кімнату вона не змогла, оскільки відповідачі самовільно зайняли зазначену кімнату. Просила виселити ОСОБА_4 та її дочку ОСОБА_6 з кімнати АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення та стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 414 грн.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 2 вересня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2009 року, рішення районного суду скасовано, позов ОСОБА_3 задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.