Категорія: 8.2.6 

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. 

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретарів - Баязітової Т.М., Ярмолки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Коцеруби О.М., заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Чадова О.В., державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Філіпова І.П. на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Коцеруби О.М., заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Чадова О.В., державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Філіпова І.П. про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії посадових осіб, зобов'язання вчинити певні дії,-

08.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Инфинити" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Коцеруби О.М., заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Чадова О.В., державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Філіпова І.П. та просило:

- визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, яка полягає у не складенні наказу про перенесення термінів проведення перевірки позивача на строк, визначений відповідно до п.п. 44.5 ст. 44 розділу ІІ Податкового кодексу України (2755-17) для надання позивачу можливості відновити втрачені первинні документи;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача Коцеруби О.М., Чадова О.В., Філіпова І.П. по складанню акта документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 та по складанню висновку щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ "ИНФИНИТИ", не підтвердження доходів ТОВ "ИНФИНИТИ" на суму 507 376 712,0 грн., а також витрат на суму 493 220 564.0 грн., податкових зобов'язань на суму 205 994 225,0 грн. та податкового кредиту на суму 200 842 988,0 грн. без дослідження первинних документів позивача;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС утриматися від використання у своїй діяльності, а також утриматися від передачі іншим особам акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вилучити з відповідних баз даних (зокрема, АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо) інформацію про результати перевірки ТОВ "Инфинити", викладену у акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953, та відновити у відповідних базах даних суми, задекларовані ТОВ "Инфинити" по операціях за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року, а саме: податкового зобов'язання - 205 994 225,0 грн., податкового кредиту -200 842 988,0 грн., валових витрат - 493 220 564,0 грн. та валових доходів - 507 376 712,0 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року адміністративний позов товариство з обмеженою відповідальністю "Инфинити" задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.03.2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, заступник начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Коцеруба О.М., заступник начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Чадов О.В., державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Філіпов І.П. подали апеляційні скарги на вказану постанову суду.

Апелянти зазначають, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачі посилались на те, що за результатами проведеної перевірки ТОВ "Инфинити" не було підтверджено факту здійснення позивачем операцій по реалізації та придбанню товарів, оскільки товариством не було надано первинних фінансових документів, які б могли це підтвердити. Крім того, за результатами перевірки контрагентів позивача також не підтверджено товарності операцій, відображених товариством в податкових деклараціях.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та посадові особи податкового органу зазначили, що ТОВ "Инфинити" у встановлений Податковим кодексом України (2755-17) строк не повідомило податкову інспекцію про втрату первинних документів, а тому підстави для перенесення строків проведення перевірки були відсутні.

Зважаючи на зазначене апелянти вважають, що при складанні акту перевірки посадові особи податкового органу діяли правомірно, а висновки, викладені у вказаному акті перевірки є обґрунтованими.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року, та ухвалення нової постанови, якою в частині визнання протиправними дій посадових осіб - відповідачів Коцеруби О.М., Чадова О.В., Філіпова І.П. по складанню акта документальної планової виїзної перевірки від 17.01.2013 року та по складанню висновку щодо не підтвердження фактичної реалізації товарів ТОВ "Инфинити", не твердження доходів ТОВ "Инфинити" на суму 507376712 грн., а також витрат на суму 493220564 грн., податкових зобов'язань на суму 205994225 грн. та податкового кредиту на суму 200842988 грн. - закрити провадження у справі, в задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.12.2012 року по 10.01.2013 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Инфинити" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 року 30.09.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що товариством було порушено вимоги ст.ст. 134, 135, 137, 138, 139, 185, 186, 187, 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підтверджено фактичну реалізацію та постачання товарів та послуг, у зв'язку з чим не підтверджено доходи та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також не підтверджено податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

Зазначені висновки зроблені державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби у зв'язку з ненаданням ТОВ "Инфинити" до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, які б підтверджували операції з придбання та продажу товарів та послуг.

Крім того, податковий орган посилався на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, тобто про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Не погоджуючись з діями відповідачів по проведенню зазначеної перевірки та складанню акту перевірки, ТОВ "Инфинити" звернулось до суду першої інстанції з позовом про визнання їх протиправними. В обґрунтування позовних вимог Товариство, серед іншого, посилалось на те, що на початку перевірки ТОВ "Инфинити" повідомило ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС в порядку п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України про те, що первинні документи, які необхідні для проведення перевірки, втрачені та надало відповідачу копію висновку Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, яким зафіксовано факт втрати цих документів. На думку позивача, наведені обставини були підставою для перенесення термінів проведення перевірки, однак, незважаючи на вказане, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС не було видано наказ про перенесення термінів перевірки та було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Инфинити" без дослідження первинних документів, чим порушено права позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ "Инфинити" щодо визнання протиправною бездіяльності державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, яка полягає у відсутності складення наказу про перенесення термінів проведення перевірки позивача на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 розділу II Податкового кодексу України (2755-17) для надання позивачу можливості відновити втрачені первинні документи.

Як вбачається з акту перевірки, 13.12.2012 року директору ТОВ "Инфинити" посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було вручено копію наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку.

14.12.2012 року директором товариства було надано перевіряючим лист № 113 від 13.12.2012 року про неможливість проведення документальної позапланової перевірки у зв'язку з втратою всієї бухгалтерської документації. Крім того, ТОВ "Инфинити" було надано відповідачу копію висновку Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, яким зафіксовано факт втрати цих документів.

В свою чергу, згідно із п. 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків

зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

В свою чергу, згідно висновку Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, заяву директора ТОВ "Инфинити" Плукчи О.Д., в якій він просить встановити місцезнаходження документів ТОВ "Инфинити", було зареєстровано 07.12.2012 року, тоді як лист про втрату документів було надано до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва лише 14.12.2012 року, тобто після спливу п'ятиденного строку, встановленого п. 44.5 ст. 44 ПК України.

Посилання позивача на те, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, незважаючи на порушення товариством строків повідомлення податкового органу про втрату документів, повинно було перенести терміни проведення перевірки для надання позивачу можливості їх відновити, є на думку колегії суддів необґрунтованими. Так, з аналізу п. 44.5 ст. 44 ПК України вбачається, що перенесення термінів проведення перевірок є наслідком неможливості проведення такої перевірки у разі втрати документів, за умови обов'язкового повідомлення платником податків протягом п'ятиденного строку податкового органу про таку втрату. Зважаючи на те, що позивачем не було у встановлений Податковим кодексом України (2755-17) строк повідомлено ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про втрату документів, тобто не виконано однієї з обов'язкових умов, передбачених п. 44.5 ст. 44 ПК України, колегія суддів вважає, що податковий орган не був зобов'язаний переносити терміни проведення перевірки.

Слід зазначити, що згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (z0034-11) , Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, результати проведення перевірки, в ході якої податковим органом виявлено порушення вимог чинного законодавства, оформлюються актом.

Колегія суддів вважає, що вчинення податковими органами дій по складанню акту перевірки передбачено повноваженнями органів державної податкової служби та є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідачів по складанню акту перевірки є необґрунтованими.

З тих самих підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги ТОВ "Инфинити" в частині зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС утриматися від використання у своїй діяльності, а також утриматися від передачі іншим особам акту документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953.

Як вже зазначалось вище акт перевірки є службовим документом, а тому його використання відноситься до законних повноважень податкового органу.

Що стосується висновків державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо відсутності у ТОВ "Инфинити" об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість та не підтвердження доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування, а також не підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на наступне:

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку з прибутку підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Порядок визначення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування визначено ст. 135 Податкового кодексу України. Так, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При чому, згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 цього Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу вимог пунктів 135.2 та 138.2 цієї ж статті Кодексу (2755-17) доходи та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів здійснення платником

податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

П.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встанволено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

При чому, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку

Згідно із п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В свою чергу, як вбачається з акту перевірки, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС дійшла висновку про відсутність у позивача об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували постачання товарів та послуг та їх реалізацію.

Дослідивши наявну інформацію про контрагентів ТОВ "Инфинити" податковий орган дійшов висновку про неможливість здійснення господарських операцій між контрагентами та позивачем у зв'язку з рядом факторів: відсутністю первинних документів, відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, тобто відсутністю необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, відсутність контрагентів за місцезнаходженням та ін.

Однак, колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, зважаючи на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю "Инфинити" були надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарської діяльності з більшістю контрагентів, зокрема, з ТОВ "Кристал-Стар", ТОВ "Стройлюкс-Н", ТОВ "Форсаж 2011", ТОВ "Грін-Ленд", ТОВ "Пріоритет-МК", ТОВ "Прайм Браво", ТОВ "Ком Віто", ТОВ "СТК Груп", ТОВ "Спікер.Ком", ТОВ "Трейд.Ком", ТОВ "Маслоград", ТОВ "Калина Торг Плюс", ТОВ "Тоэрис", ТОВ "Саноіл Торг".

Так, ТОВ "Инфинити" були надані укладені з контрагентами договори на постачання та реалізацію товарів та послуг, специфікації до них, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності.

Крім того, факт реалізації позивачем товарів ТОВ "Саноіл Торг" підтверджено товарно-транспортними накладними.

На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ "Инфинити" належними та допустимими доказами підтвердило реальне здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, а діяльність ТОВ "Инфинити" направлена на реальне настання економічних наслідків.

Що стосується посилань ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС в акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу та ін. слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на включення сум до складу податкового кредиту або валових витрат від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Відносно інших посилань податкового органу на порушення контрагентами позивача податкового законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо нездійснення ТОВ "Инфинити" господарських операцій із поставки та реалізації товарів із зазначеними вище контрагентами та, відповідно, відсутності об'єктів оподаткування є помилковими, у зв'язку з чим показники доходів та витрат по таким контрагентам, які були враховані товариством при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток не підлягають коригуванню у бік зменшення.

В свою чергу, позивачем не були надані документальні підтвердження здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами, за рахунок яких товариством було сформовано валовий дохід та віднесено суми витрат до складу валових, а також визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

При цьому, в акті перевірки суми доходу та витрат ТОВ "Инфинити", які враховані при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток визначені загальною сумою за звітний період, зокрема, квартал та півріччя. Виокремити із загальної суми задекларованих доходів та витрат суми тих доходів та витрат, які були визначені по контрагентам, здійснення господарської діяльності з якими документально підтверджено ТОВ "Инфинити" не виявляється можливим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо не підтвердження всіх доходів та витрат ТОВ "Инфинити" є необґрунтованим.

Що стосується податкових зобов'язань ТОВ "Инфинити" слід зазначити, що питома вага господарських операцій, за рахунок яких товариством визначені податкові зобов'язання, належить операціям з ТОВ "Саноіл Торг".

Як вже зазначалось вище, позивачем було належним чином підтверджено здійснення господарської діяльності з вказаним товариством.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи можливість виокремити суми ПДВ по операціям з ТОВ "Саноіл Торг" від сум ПДВ віднесених товариством до податкових зобов'язань по іншим контрагентам, колегія суддів вважає, що висновок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо не підтвердження податкових зобов'язань ТОВ "Инфинити" на суму 193 647 211,08 є помилковим. При цьому, податкові зобов'язання з податку на додану вартість товариства по іншим контрагентам на суму 12 347 013,92 грн. не були підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно акту перевірки від 17.01.2013 року, у період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року ТОВ "Инфинити" було задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 200 842 988 грн.

У висновках зазначеного акту перевірки податковий орган зазначив про непідтвердженість сформованого податкового кредиту на вказану суму.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

Так, основним контрагентом, за рахунок якого ТОВ "Инфинити" сформовано податковий кредит є ПП "Тоэрис": сума ПДВ по вказаному контрагенту становить 200391639,37 грн. Позивачем було надано документальні підтвердження здійснення господарської діяльності товариства з вказаним підприємством, на підставі яких вказані суми були віднесені до податкового кредиту. Крім того, товариством були надані документальні підтвердження формування податкового кредиту по ТОВ "Калина Торг Плюс" на суму 7500 грн.

Враховуючи зазначене, позивачем було документально підтверджено формування податкового кредиту на суму 200399139,39 грн.

Однією з позовних вимог ТОВ "Инфинити" є вимога зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вилучити з відповідних баз даних (зокрема, АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо) інформацію про результати перевірки ТОВ "Инфинити", викладену у акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що вказана вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, зважаючи на наступне:

Так, наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів ДПС при опрацюванні таких розшифровок, відповідно до п. 2.21 яких, по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та

використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

П. 72.1 ст. 71 ПКУ встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, зокрема, що надійшла про фінансово-господарські операції платників податків, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків.

При цьому, згідно п. 74.1 ст. 71 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Крім того, Податковим кодексом України (2755-17) визначено право податкових органів проводити перевірки суб'єктів господарювання за наслідками проведення перевірок іншого платника податків.

В даному випадку державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області не приймалось податкових повідомлень-рішень, однак, викладені в акті перевірки висновки щодо не підтвердження доходів та валових витрат, податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту ТОВ "Инфинити" спричиняють правові наслідки для позивача у вигляді визнання недійсними задекларованих ним показників, та як наслідок, неврахування в подальшому вказаних показників. Внесена в бази даних інформація щодо невизнання задекларованих ТОВ "Инфинити" показників може бути використана при перевірці його контрагентів, а розбіжності в автоматизованій системі сприятимуть погіршенню ділової репутації позивача та можуть негативно впливати на господарську діяльність.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку, у зв'язку із встановленням необґрунтованості та неправомірності висновків ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, викладених в акті перевірки щодо не підтвердження доходів та витрат ТОВ "Инфинити", що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 507 376 712 грн. та на суму 493 220 564 грн. відповідно, а також не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства на суму 193 647 211,08 грн. та податкового кредиту в сумі 200 399 139,3 грн., колегія суддів вважає, що інформація стосовно не підтвердження показників товариства по доходам та витратам, а також по податку на додану вартість та податковому кредиту у зазначених сумах підлягає вилученню із автоматизованих систем "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та "Аудит".

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, заступника начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Коцеруби О.М., заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Чадова О.В., державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС Філіпова І.П. задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити" задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити", та як наслідок, не підтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 507 376 712 грн. та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 493 220 564 грн.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Инфинити", та як наслідок, не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,3 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованих систем "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та "Аудит" інформацію, внесену на підставі акта від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 щодо не підтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 507 376 712 грн. та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 493 220 564 грн., а також щодо не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,3 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.