Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" (далі – ВАТ "Балтський МККДП"), треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, про стягнення заробітної плати, матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою та доповненнями до касаційної скарги ВАТ "Балтський МККДП" на рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ВАТ "Балтський МККДП" про стягнення заробітної плати, матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 1 липня 2008 року уклала трудовий контракт з ВАТ "Балтський МККДП" терміном дії до 31 грудня 2008 року, відповідно до якого її прийнято за сумісництвом на посаду заготівельника молока з повною матеріальною відповідальністю та з посадовим окладом 350 грн. За умовами контракту вона повинна була забезпечити від імені роботодавця і за його рахунок збір молока і розрахуватися із здавачами. Оскільки у вересні ВАТ "Балтський МККДП" припинив надавати їй кошти для розрахунків, вона, з дозволу і за згодою керівництва, взяла в борг гроші у третіх осіб в доларах США, які обмінювала на гривню та розрахувалася із здавачами за зібране молоко. 16 грудня 2008 року ВАТ "Балтський МККДП" безпідставно припинило співпрацю з нею, заробітну плату не виплатило, за боргом не розрахувалося. У зв’язку з підвищенням курсу долара США вона понесла додаткові витрати, оскільки розрахунки зі здавачами проводила у гривні, а розрахуватися з кредиторами - у доларах США. Просила стягнути з ВАТ "Балтський МККДП" на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 1 липня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 1 814 грн., матеріальну шкоду - 938 136 грн. 88 коп., моральну шкоду - 300 тис. грн., судові витрати та 548 663 грн. 12 коп. боргу за кредитом.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ "Балтський МККДП" на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 494 грн. 85 коп., матеріальну шкоду - 938 136 грн. 77 коп., судові витрати - 1 730 грн., витрати на юридичні послуги - 500 грн. та моральну шкоду - 300 тис. грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ВАТ "Балтський МККДП" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

За положеннями ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 102? КЗпП України (322-08) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін ( ч. 3 ст. 21 КЗпП України).

Судом установлено, що 1 липня 2008 року ОСОБА_6 уклала трудовий контракт з ВАТ "Балтський МККДП" терміном дії до 31 грудня 2008 року, відповідно до якого її прийнято за сумісництвом на посаду заготівельника молока з повною матеріальною відповідальністю та з посадовим окладом 350 грн. на місяць згідно табеля обліку робочого часу. В цей же день укладено договір про її повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а. с. 9). Наказом від 1 липня 2008 року № 357 ОСОБА_6 встановлено посадовий оклад у розмірі 525 грн. на місяць (т. 1 а. с. 11). За умовами п. 2 контракту ОСОБА_6 підпорядковується безпосередньо начальнику сировинного відділу; ВАТ "Балтський МККДП" зобов’язується виплачувати їй заробітну плату та забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи; ОСОБА_6 зобов’язується забезпечити від імені й за рахунок ВАТ "Балтський МККДП" збір молока від здавачів, працювати за ковзним графіком, своєчасно та правильно звітувати за отримані підзвітні кошти для розрахунків за здане молоко, своєчасно та на умовах ВАТ "Балтський МККДП" і від його імені розраховуватись з кожним здавачем за молоко згідно з приймально-розрахунковою відомістю; крім того, ОСОБА_6 несе відповідальність за збереження грошових коштів, отриманих в касі ВАТ "Балтський МККДП" (т. 1 а. с. 8). Згідно з відомостями на виплату заробітної плати ОСОБА_6 отримала: у липні 2008 року - 144 грн. 09 коп., у серпні 2008 року - 165 грн. 70 коп., у вересні 2008 року - 145 грн. 79 коп., у жовтні 2008 року - 149 грн. 57 коп. (т. 1 а. с. 78-81). Відповідно до акту звірки ВАТ "Балтський МККДП" із заготівельником ОСОБА_6, завіреного печаткою та підписом бухгалтера підприємства, за період з 1 січня 2007 року до 16 березня 2009 року сальдо на користь заготівельника ОСОБА_6 за зібране молоко складає 812 124 грн. 07 коп.(т. 1 а. с. 69-73). 15 серпня 2008 року ВАТ "Балтський МККДП" листом за підписами заступника директора по сировині та начальника сировинного відділу повідомило ОСОБА_6, що, враховуючи важке матеріальне становище підприємства і велику заборгованість підприємства за здану сировину перед ОСОБА_6, як заготівельника від населення, їй дозволяється взяти позику або іншим зручним для неї шляхом розрахуватися зі здавачами сировини повністю або хоча б частково; після покращення матеріального становища ВАТ "Балтський МККДП" обіцяв заборговані ОСОБА_6 кошти повернути (т. 2 а. с. 254). У здавачів молока відсутні матеріальні претензії до ОСОБА_6 з приводу розрахунків за здане для ВАТ "Балтський МККДП" молоко за період з 1 липня 2008 року до 15 грудня 2008 року, що підтверджується чисельними розписками та дорученнями на організацію збору молока.

Задовольняючи позов в частині стягнення невиплаченої заробітної плати з розрахунку 350 грн. на місяць, суд обґрунтовано виходив із того, що за період з липня до жовтня 2008 року ОСОБА_6 було виплачено заробітну плату на загальну суму 605 грн. 15 коп., наступні виплати не проводились, трудовий контракт до закінчення строку його дії розірвано не було, тому стягненню на її користь підлягає 1 494 грн. 85 коп. Рішення в цій частині є законним й обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позов в частині стягнення з роботодавця матеріальної шкоди, яка фактично є грошовим зобов’язанням перед працівником за використання власних коштів для розрахунку із здавачами молока, суд першої інстанції виходив із того, що стягненню підлягає сума в розмірі 938 136 грн. 88 коп., яка зазначена в актах звірки, наданих ОСОБА_6

Повністю з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, які мають значення для вирішення спору.

За вимогами ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановивши заборгованість ВАТ "Балтський МККДП" перед ОСОБА_6 за зібране молоко в сумі 938 136 грн. 77 коп., суд виходив із актів проведених між сторонами звірок, проте не звернув увагу на те, що акт звірки на суму 838 396 грн. 77 коп. ( т. 1 а.с. 50) та акт звірки на суму 99 740 грн. 11 коп. ( т. 1 а. с. 46) не підписані з боку ВАТ "Балтський МККДП", тому не можуть вважатися допустимими доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність певних обставин. Завірений печаткою та підписом бухгалтера підприємства єдиний акт звірки – це акт, за яким сальдо на користь заготівельника ОСОБА_6 за зібране молоко складає 812 124 грн. 07 коп. (т. 1 на а. с. 69-73).

Вказані суперечності суд не усунув, тому рішення в цій частині не можна вважати законним і обґрунтованим.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6 в частині стягнення з ВАТ "Балтський МККДП" матеріальної шкоди в розмірі 548 663 грн. 12 коп., якої вона зазнала у зв’язку з тим, що брала борг в доларах США, валютний курс якого значно виріс, оскільки ВАТ "Балтський МККДП" не уповноважувало її на отримання позики в іноземній валюті.

За положеннями ст. 237? КЗпП України (322-08) відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Задовольняючи позов у частині стягнення з ВАТ "Балтський МККДП" на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 300 тис. грн., суд першої та апеляційної інстанцій не врахували роз’яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Враховуючи викладене, рішення в цій частині також не можна вважати законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України, коли судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалені ними судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 938 136 грн. 88 коп. та про стягнення моральної шкоди в розмірі 300 тис. грн. підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті – рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" задовольнити частково.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 938 136 грн. 88 коп. та про стягнення моральної шкоди в розмірі 300 тис. грн. скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення та ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.