Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: комунальне житлове підприємство № 21, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" та комунальне підприємство "Криворіжспецтранс", про поділ майна та зміну умов договору про надання послуг,

У квітні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1995 року по 2006 рік перебував у шлюбі з відповідачкою. 19 липня 2006 року шлюб розірвано. У період шлюбу на спільні кошти ними на його ім’я куплена квартира АДРЕСА_1, яка складається з трьох ізольованих кімнат площею: 12,80 кв.м., 12,70 кв.м та 12,60 кв.м та іншого підсобного приміщення.

Оскільки згоди щодо добровільного поділу квартири між ними не досягнуто, просив поділити цю квартиру, визнати за ним право власності на ? частину спірної квартири та виділити йому конкретну кімнату площею 12,70 кв.м, а житлову кімнату № 11, кухню, ванну, вбиральню, коридор, вбудовані шафи та балкон залишити у їхньому спільному користуванні, а також змінити умови договору про надання та оплату комунальних послуг.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 17 березня 2008 року позов задоволено частково.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7

У користування ОСОБА_6 виділено ізольовану житлову кімнату розміром 12,80 кв.м.

ОСОБА_7 виділено ізольовані житлові кімнати № 7 та № 5 розміром 12,70 кв.м. та 12,60 кв.м. Інші приміщення: коридор площею 8,80 кв.м ; ванну кімнату площею 2,30 кв.м; вбиральню площею 1,20 кв.м; кухню площею 7 кв.м; вбудовані шафи площею 1,40 кв.м, визначені на схематичному плані квартири під № 1, 2, 3, 4, 8 – залишено у спільному користуванні співвласників. Балкон (терасу) залишено у користуванні ОСОБА_7 Вбудовані шафи площею 0,3 кв.м та 0,4 кв.м та лоджію площею 1,87 кв.м - залишено в користуванні ОСОБА_6

Зобов’язано КЖП № 21 змінити договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 2407 від 11 лютого

2004 року жилого приміщення – квартири АДРЕСА_2, уклавши з ОСОБА_7 окремі договори по утриманню вказаного розподіленого житлового приміщення та відкрити на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 окремі поточні рахунки на ізольовані розподілені жилі приміщення у квартирі АДРЕСА_2.

Зобов’язано ВАТ "Криворіжгаз" змінити договір № 14024560 від 24 вересня 2005 року про надання послуг з газопостачання житлового приміщення, уклавши з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 окремі договори.

Зобов’язано ДП "Криворізька теплоцентраль" укласти договори з теплопостачання спірної квартири окремо з кожним співвласником вказаної квартири – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також зобов’язано КП "Криворіжспецтранс" укласти із сторонами окремі договори про надання послуг з вивозу відходів спірного житлового приміщення.

Додатковим рішенням цього ж суду від 20 травня 2008 року визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності за кожним на ? частину квартири.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 17 березня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про встановлення порядку користування спірною квартирою скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Додаткове рішення цього ж суду від 20 травня 2008 року в частині визначення часток співвласників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рівними залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи частки співвласників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спірний квартирі рівними, суди виходили з того, що спірна квартира подружжям придбана у період шлюбу та відповідно до вимог ст. 22 КпШС України (ст. 70 СК України) є їх спільною сумісною власністю та частки сторін є рівними.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Встановлено, що сторони з 1995 року по 19 липня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 6 липня 2001 року вони купили трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка згідно договору купівлі-продажу оформлена на ОСОБА_6

До реєстрації шлюбу ОСОБА_7 мала однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ( а.с. 83).

У червні 2001 року ОСОБА_6 для придбання трикімнатної квартири на підприємстві ЗАТ "Криворіжіндустрбуд" отримав позику у сумі 6 600 грн. за умови продажу належної ОСОБА_7 однокімнатної квартири.

6 липня 2001 року подружжям була придбана спірна трикімнатна квартира за 3 500 грн.

13 грудня 2001 року відповідачкою одноособово була приватизована однокімнатна квартира АДРЕСА_4 ( а.с. 84), яку вона 25 січня 2002 року продала ОСОБА_8 за 1207 грн., а гроші, отримані від продажу своєї квартири передала ЗАТ "Криворіжіндустрбуд" для часткового повернення позики.

Проте суди, визнаючи частки подружжя у спільному майні, на зазначене уваги не звернули та не дали належної оцінки поясненням відповідачки про те, що оскільки нею за особисті кошти, отримані від продажу належної їй на праві власності квартири була частково у сумі 1207 грн. повернута позика, надана їхній родині для придбання спірної квартири, їй на праві особистої власності належить 1/3 частина спірної квартири, а спільною сумісною власністю, яка підлягає поділу є лише 2/3 частин спірної квартири.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 17 березня 2008 року, додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.