Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – Перемишлянська міська рада, про поділ майна подружжя,

У січні 2007 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що з 1979 року до 2004 року перебувала у шлюбі з відповідачем.

У період шлюбу вони побудували будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями, який складається з двох поверхів з окремими входами. Вартість будинку складає 122 213 грн.

Ураховуючи те, що відповідач у будинку не проживає з 1998 року, в той час як вона проживає постійно, за власні кошти зробила ремонт, ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на частину будинку та господарських споруд відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження № 2 та визначити порядок користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою виділено в окреме провадження.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2009 року, позов задоволено частково. Поділено будинок АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_4 56,6 % будинку, а ОСОБА_5 – 43,4 % будинку. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 18 844 грн. компенсації за відхилення від ідеальних часток. Зобов’язано сторони провести будівельні роботи. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.