Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Тальнівського районного відділу УМВС України в Черкаській області, Державного казначейства України, прокуратури Черкаської області про відшкодування втраченого заробітку,

У січні 2009 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 15 червня 1996 року слідчим Тальнівського РВ УМВС України в Черкаській області за фактом нестачі грошей в сумі 1 млрд. 100 млн. крб. в КСП "Серп і молот" с. Павлівка-1 Тальнівського району, де вона працювала головним бухгалтером, було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (в редакції 1960 року).

З 16 липня 1996 року щодо неї обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що продовжувалося до 13 січня 1998 року, коли її було змінено міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд. 31 грудня 2007 року кримінальну справу відносно неї закрито на підставі п. 2 ст. 213 КПК України за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

27 червня 2008 року вона звернулася до УМВС України в Черкаській області із заявою про відшкодування заробітку за час безпідставного тримання її під вартою, однак відповіді не отримала.

22 вересня 2008 року вона повторно звернулася з такою ж заявою, але відповіді знову не отримала.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила ухвалити рішення про відшкодування завданої шкоди у відповідності до мінімальної заробітної плати за кожен місяць тримання під вартою за рахунок коштів державного бюджету.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_4 11 340 грн. на відшкодування втраченого заробітку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада 2009 року зазначене судове рішення скасовано, позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.