ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
1 березня 2010 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
|
Охрімчук Л.І.,
|
|
|
Левченка Є.Ф.,
Сеніна Ю.Л., -
|
|
|
|
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області, житлово-будівельного кооперативу "Дружба", ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на частину квартири, вселення, установлення порядку користування жилим приміщенням та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області, житлово-будівельного кооперативу "Дружба" про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, визнання права власності на паєнагромадження та визнання права власності на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області, житлово-будівельного кооперативу "Дружба", ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на ? частину квартири, вселення, установлення порядку користування жилим приміщенням та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням.
Зазначала, що 24 липня 1984 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6
16 серпня 1986 року подружжям було проведено обмін жилого приміщення з членом житлово-будівельного кооперативу "Дружба" ОСОБА_7, у зв`язку з чим ОСОБА_6 було прийнято в члени кооперативу, за рахунок спільних коштів подружжя внесло пайовий внесок та вселилось в квартиру АДРЕСА_1.
30 листопада 1990 року шлюб між нею та ОСОБА_6 було розірвано.
21 червня 2001 року ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_6 помер.
Посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 була спільною сумісною власністю подружжя, просила визнати за нею право власності на ? частину зазначеної квартири.
У грудні 2006 року ОСОБА_8 звернулась до суду із зустрічним позовом.
Зазначала, що вона як мати померлого ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги після його смерті.
Також зазначала, що при обміні жилих приміщень пайовий внесок при вступі до житлово-будівельного кооперативу "Дружба" ОСОБА_6 зробив за рахунок коштів, отриманих нею, від продажу належного їй жилого будинку в с. Лозова.
Крім того, після розірвання шлюбу ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання в смт. Підволочиськ.
Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у спірній квартирі та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні квартирою.
Справа розглядалася судами неодноразово.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.
Ухвалою судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2009 року ОСОБА_5 було залучено в якості правонаступника після померлої ОСОБА_8
Ухвалою судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 5 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 позовом до ОСОБА_8 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні квартирою, позовні вимоги ОСОБА_4 до виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області, житлово-будівельного кооперативу "Дружба", ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на ? частину квартири та позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області, житлово-будівельного кооперативу "Дружба" про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, визнання права власності на паєнагромадження та визнання права власності на квартиру об`єднано в одне провадження.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 1 липня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та визнано за ним право власності на ? частину зазначеної квартири.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2009 року рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 1 липня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, вселено її в квартиру. Зобов`язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод в користуванні зазначеною квартирою. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За вимогами ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за місцем її проживання.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
Л.І. Охрімчук
|
|
|
Є.Ф. Левченко
|
|
|
Ю.Л. Сенін
|