Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона знаходилася із ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі, має сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час спільного проживання мешкали у будинку батьків відповідача, зараз просила визнати місце проживання дитини з нею.

ОСОБА_5 подав зустрічний позов до ОСОБА_4 про визначення місця проживання ОСОБА_6 з ним за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2009 року у позові ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2009 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 і визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 за адресою мешкання матері – АДРЕСА_2. У зустрічному позові ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі інші доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.